Упізнали по браслету… Додому «на щиті» повернувся черкащанин, який вважався зниклим безвісти з 2024 року — Новини Черкас за сьогодні

Війна забрала життя ще одного воїна з Черкащини. У рідній громаді попрощалися з Олександром Червонописким, який з 2024 року вважався зниклим безвісти.
Трагічну звістку повідомили на сторінці Монастирищенської міської ради.
Життєвий шлях Олександра
Народився Олександр Миколайович 14 січня 1988 року в місті Монастирище у родині Миколи та Лідії Червонописких. Мав брата Віктора та сестру Людмилу. Навчався у Монастирищенській школі №1 (нині – ліцей «Ерудит»). Після закінчення школи вступив до ПТУ №25 (нині – ДНЗ «Монастирищенський професійний ліцей»), де освоїв професію електрогазозварника.
Працював на різних роботах у багатьох містах і регіонах України, зокрема, у столиці. Через певний проміжок часу разом із братом почав займатися встановленням котлів. Здійснював зварювання елементів обладнання при монтажі та чимало іншого. Також ремонтував та фарбував автівки.
У листопаді 2008 року захисник одружився. А в 2009 році в Олександра та Вікторії народився син Дмитрик, а у 2016 – донечка Веронічка.
Шлях воїна
У вересні 2024 року Олександр Червонопиский відразу приєднався до війська. Служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка (нині – 59-та окрема штурмова бригада безпілотних систем імені Якова Гандзюка).
27 листопада 2024 року внаслідок штурмових дій противника позицій зв’язок із стрільцем —помічником гранатометника 11-го окремого мотопіхотного батальйону 59-ї ОМБр (нині – 11-й окремий штурмовий батальйон) Олександром Червонописким і його побратимами зник. Згодом родині повідомили, що Олександра офіційно визнано безвісти зниклим.

Через понад рік і два місяці рідні знайшли захисника. Упізнали по браслету, який подарували Герою. 10 квітня 2026 року ДНК-експертиза встановила, що солдат Олександр Червонопиский загинув 27 листопада 2024 року.
Олександрові було лише 36 років…
23 квітня 2026 року захисник повернувся до рідного краю «на щиті».
Поховали Героя на летичівському кладовищі. Військові вручили родині Державний Прапор.
Також «на щиті» до рідного міста повернувся солдат Максим Семагін, 1991 року народження. Понад півтора року воїн вважався зниклим безвісти.