Газ, що став жертвою: суд відмовив у закритті справи проти українського офіцера щодо “Північних потоків”
Судовий процес у справі про вибухи на “Північних потоках”: український військовий відмовляється свідчити
У Вищому земельному суді Гамбурга 27 жовтня тривало слухання у справі, пов’язаній із диверсіями на газопроводах “Північний потік-1” та “Північний потік-2”. На лаві підсудних опинився громадянин України, військовослужбовець Сергій Кузнєцов. Суд відхилив клопотання сторони захисту про закриття провадження, про що повідомила кореспондентка ZN.UA із зали засідань.
Це вже друге судове засідання у цій резонансній справі. Сьогодні були зачитані листи від українських військових, полковників Романа Червінського та Юрія Семенюка. Обидва військовослужбовці підтвердили, що влітку та восени 2022 року Сергій Кузнєцов перебував під безпосереднім командуванням Романа Червінського у Силах спеціальних операцій.
Секретність та право на захист
“Методи та результати ведення руху опору (України проти Росії) є державною таємницею. Сергій Кузнєцов надав розписку про нерозголошення таємної інформації. Я не даю йому дозволу розголошувати інформацію, яка була йому відома під моїм командуванням”, — йдеться в листі Романа Червінського.
На це заява прокурора у справі прозвучала відповідь: відсутність дозволу на розголошення інформації не обмежує обвинуваченого у його праві на захист.
На попередньому засіданні, 14 жовтня, адвокати Кузнєцова подали клопотання про закриття справи. Підставою стало те, що на момент, коли, за версією слідства, відбулися вибухи, їхній підзахисний був чинним військовослужбовцем. Сам Кузнєцов відмовився давати свідчення, оскільки, за словами його захисників, у своїх показаннях він міг би розкрити інформацію, яку йому як військовому розголошувати заборонено.
Аргументи сторони захисту та версія слідства
Захист Кузнєцова також наголошує на тому, що газопроводи “Північні потоки” є ключовим фінансовим та політичним інструментом Російської Федерації. Адвокати стверджують, що завдяки цим трубопроводам Росія отримувала прибутки, які, зокрема, спрямовувалися на фінансування війни в Україні. Крім того, Москва використовувала газопроводи для тиску на країни-члени ЄС з метою скасування санкцій.
Згідно з версією слідства, восени 2022 року Сергій Кузнєцов очолював групу з шести осіб. Вони орендували яхту в німецькому місті Росток і дісталися вод Балтійського моря поблизу данського острова Борнгольм. Там, як вважає слідство, було закладено вибухівку, яка пошкодила три з чотирьох ниток газопроводів “Північний потік” вранці та ввечері 26 вересня 2022 року.
Однак, адвокати Сергія Кузнєцова заперечують причетність свого підзахисного до інциденту. Вони вказують на відсутність свідків, які б бачили Кузнєцова на яхті, а також на відсутність його ДНК на судні. Крім того, захист стверджує, що слідство не має жодних прямих доказів, які б вказували на вину Кузнєцова.
Сергія Кузнєцова було затримано в Італії влітку 2025 року, а пізніше, наприкінці листопада, передано до Німеччини. Після його затримання, український омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що тримання українця в німецькому СІЗО в одиночній камері, де він перебуває 23 години на добу у секції для “особливо небезпечних”, може бути розцінене як катування. У серпні президент України Володимир Зеленський категорично відкинув причетність України до диверсії на газопроводах та висловив готовність до співпраці зі слідством. Цю заяву було зроблено після затримання в Хорватії ще одного українця, якого розшукувала Німеччина.
Стаття ZN.UA “Хто і навіщо придумав, що Україна підірвала Північні потоки?” детально аналізує, чому версія про “український слід” у справі про підрив газопроводів не витримує критики. Автор статті, Михайло Гончар, президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”, розкриває аргументи, що спростовують цю версію.
