Український досвід: Європа масово виробляє дешеві ракети

Європа переглядає оборонну стратегію: ставка на масовість та доступність

Війна в Україні та ескалація конфліктів на Близькому Сході змушують європейські країни переосмислити свої підходи до формування запасів ракет та засобів протиповітряної оборони. Згідно з повідомленням інформаційного агентства Reuters, оборонні відомства європейських держав дедалі частіше виявляють інтерес до більш доступних систем озброєння, які можна виробляти у великих кількостях. Така тенденція є відповіддю на усвідомлення обмеженості існуючих запасів дорогого високотехнологічного озброєння, яке продемонстрували останні масштабні конфлікти.

Нова реальність: виснаження запасів та потреба у масштабуванні

“Якщо ви вважаєте, що у вас достатньо крилатих ракет в арсеналі, то, ймовірно, їх усе одно замало”, — зазначає експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі. Щоденні ракетні та безпілотні атаки Росії на Україну виявили проблему, яка тривалий час залишалася поза увагою в мирний час: в умовах сучасних масштабних військових дій витрати боєприпасів можуть значно перевищувати виробничі потужності промисловості. Аналітики підкреслюють, що європейська оборонна промисловість протягом багатьох років була орієнтована на виробництво невеликих партій складної та дорогої техніки, а не на забезпечення потреб великої війни.

Наразі уряди країн континенту активно шукають шляхи для впровадження більш дешевих систем, які могли б вироблятися значно більшими серіями. Ці системи мають доповнювати високотехнологічні ракети від провідних виробників, таких як Lockheed Martin, MBDA та Rheinmetall. Представники галузі вказують, що ключовим викликом стає не стільки розробка нових ракет, скільки створення промислової бази, здатної підтримувати необхідні темпи виробництва протягом тривалого конфлікту. “Великі війни ведуться цифрами, а не диво-зброєю”, — влучно сформулював цю думку дослідник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру Маркус Шиллер.

На цьому тлі активно розвиваються оборонні стартапи, що пропонують доступніші ракети та перехоплювачі, придатні для масового виробництва. Так, у червні Нідерланди замовили у європейської компанії Destinus 700 крилатих ракет Ruta Block 2 для України на суму 250 мільйонів євро. Міністерство оборони Великої Британії також уклало перші контракти з Cambridge Aerospace на постачання перехоплювачів Skyhammer. “З огляду на те, як змінилося поле бою з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розробка недорогих, але ефективних систем озброєння є надзвичайно важливою”, — наголошують в Естонських збройних силах.

Економіка протиповітряної оборони: пошук нових рішень

Україна вже продемонструвала ефективність багаторівневої системи боротьби з масованими атаками. Для протидії тисячам російських безпілотників, які запускаються щомісяця, українські сили активно застосовують кулемети, дрони-перехоплювачі та засоби радіоелектронної боротьби. Такий підхід дозволяє зберегти дорогі ракети ППО для ураження більш складних цілей, зокрема балістичних і крилатих ракет.

Генеральний директор Cambridge Aerospace Стівен Барретт наголошує, що Росія здатна запускати до 900 дронів типу Shahed за одну ніч. Якщо намагатися збивати кожен такий дрон за допомогою традиційних дорогих перехоплювачів, як це іноді робили США на Близькому Сході, вартість оборони за одну ніч могла б сягати мільярдів доларів. Барретт зауважує, що жоден союзник не в змозі довго витримувати подібні фінансові навантаження.

Технічний директор ракетної компанії Frankenburg Андреас Бапперт вважає, що нове покоління систем має радикально змінити економіку протиповітряної оборони. Якщо сьогодні успішне перехоплення окремих складних цілей може коштувати до 20 мільйонів євро, то майбутньою метою має стати вартість у межах 1-2 мільйонів євро.

Інвестори виявляють зростаючу зацікавленість у нових виробниках ракет, які прагнуть перейти до масштабного виробництва. Cambridge Aerospace нещодавно залучила 300 мільйонів доларів для розширення виробничих потужностей, а Destinus готується до виходу на біржу, шукаючи додаткове фінансування. “Виклик для Європи полягає не в браку необхідних технологій. Більшою проблемою є промислові потужності, тобто здатність виробляти, сертифікувати та швидко поповнювати системи в масштабах, необхідних для сучасних конфліктів”, — вважає засновник Destinus Михайло Кокорич.

Cambridge Aerospace активно інвестує у забезпечення стабільних поставок ракетних двигунів та інших критично важливих компонентів. Компанія також використовує комерційні технології, зокрема радарні мікросхеми автомобільного класу, з метою зниження собівартості виробництва. Destinus інтегрується в промислову базу Rheinmetall через спільне підприємство, що дозволить прискорити перехід від окремих дослідницьких систем до великих серій. Cambridge Aerospace планує досягти виробництва 2500 перехоплювачів на місяць до кінця першого кварталу наступного року. Frankenburg ставить за мету випускати до 100 ракет на день, а загалом у 2026 році компанія розраховує виготовити 1500 одиниць.

Попит на більш доступні ракети зростає на тлі рекордного розширення європейської оборонної промисловості після початку повномасштабної війни в Україні. Незважаючи на труднощі з ланцюгами постачання, дефіцит сировини та електроніки, високі ціни на енергію та нестачу кваліфікованих працівників, країни НАТО зобов’язалися до 2035 року збільшити оборонні витрати до 5% ВВП, а ЄС запустив програму SAFE обсягом 150 мільярдів євро. Європейські оборонні підприємства після вторгнення Росії в Україну збільшили темпи розширення втричі порівняно з мирним часом. За словами єврокомісара Андрюса Кубілюса, річна потужність Європи з виробництва боєприпасів після 2022 року зросла з 300 тисяч до приблизно 2 мільйонів одиниць. Rheinmetall планує наростити випуск 155-мм снарядів до 1,1 мільйона на рік у 2027-му.