Вересень – четверте літо: черкаський синоптик про кліматичні зміни

Кліматичні виклики: чому літо стає гарячішим, а негода — небезпечнішою

Цьогорічне літо принесло українцям не лише спеку, а й тривожні попередження синоптиків про посилення екстремальних погодних явищ. Аномальна спека, що охопила Європу, залишивши по собі тисячі надлишкових смертей, торкнулася й України, де низка областей побила літні температурні рекорди. До цього додається підвищений ризик потужних злив, граду та підтоплень, тенденція до яких, за прогнозами, лише набиратиме обертів.

Витоки погодних екстремумів

Віталій Постригань, начальник Черкаського обласного гідрометцентру, пояснює, що посилення хвиль спеки пов’язане зі складним комплексом причин, де ключову роль відіграють зміни в циркуляції атмосфери та глобальне потепління. Зростання середньої температури повітря призводить до збільшення погодних контрастів, що, своєю чергою, підвищує ймовірність екстремальної спеки, тривалих посух, потужних злив, граду та шквалів.

Європейська кліматична служба Copernicus підтверджує, що континент нагрівається найшвидше, зі зростанням температури в середньому на 0,56 °C за десятиліття з середини 1990-х років. Це вдвічі швидше, ніж у середньому по планеті. Як наслідок, хвилі спеки стають частішими, тривалішими, інтенсивнішими та починаються раніше. На Черкащині, наприклад, кількість днів зі спекою за останні 30 років подвоїлася, сягнувши 21 дня. Вересень 2024 року увійшов в історію як найтепліший за 100 років та один із найсухіших за 60 років метеоспостережень, встановивши абсолютний рекорд без жодного холодного дня.

Глобальне потепління та енергія атмосфери

Глобальне потепління — це не лише про зростання температури. Воно призводить до накопичення в атмосфері більшої кількості тепла й водяної пари, що є потужним джерелом енергії для розвитку небезпечних погодних явищ. Тепліше повітря здатне утримувати більше вологи, яка при створенні сприятливих умов для конвекції «вибухає» сильними зливами, грозами, градом та шквалистим вітром.

Чинниками, що посилюють спеку, є блокуючі антициклони, які затримують прохолодне повітря, та дефіцит опадів. Сухий ґрунт втрачає здатність виконувати функцію природного «кондиціонера», і майже вся сонячна енергія йде на нагрівання поверхні та повітря.

Минулорічна масштабна злива в Одесі, що забрала людські життя, є тривожним сигналом. За умов подальшого підвищення глобальної температури, ризик сильних злив та їхня інтенсивність зростатимуть, роблячи подібні події можливими й в інших регіонах України.

Спека як паливо для гроз

Спека виступає своєрідним «паливом» для гроз. Розпечена земля, яка цього літа в Умані сягала +60°C, призводить до стрімкого підйому теплої повітряної маси. При зустрічі з холоднішим повітрям водяна пара конденсується, формуючи потужні купчасто-дощові хмари. Ці хмари є джерелом небезпечних явищ: гроз, локальних злив, граду та шквалистого вітру. Чим більший контраст температур, тим потужнішою та небезпечнішою стає гроза.

Потужні зливи, що трапляються в рази частіше за останні три десятиліття, як-от стихія 7–8 липня 2023 року в Чигирині, де випала двомісячна норма дощу, свідчать про наростання кліматичного виклику.

Грози в Україні найчастіше спостерігаються в Карпатах, де їх фіксують до 45 днів на рік, і рідше — на узбережжі морів. Важливо пам’ятати, що своєчасне отримання інформації про небезпечні метеорологічні явища допомагає підготуватися до негоди, уникнути ризиків та зберегти життя та майно.