Суд у Смілі: військовий, що пішов у СЗЧ, намагався видурити $8 тисяч у матері зниклого сина.

Військового засудили за шахрайство та самовільне залишення позицій

На Смілянщині суд виніс вирок молодшому сержанту, який намагався заробити на горі родини зниклого безвісти військового. Чоловіка засуджено до п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Історія, що набула розголосу, стала черговим нагадуванням про небезпеки, які чатують як на полі бою, так і в тилу. Як встановили слідчі та підтвердив суд, молодший сержант, призваний за мобілізацією, на посаді водія, вирішив скористатися обставинами для особистої вигоди. В ніч з 1 на 2 червня він самовільно залишив розташування свого підрозділу. Цей вчинок, кваліфікований як самовільне залишення місця служби в умовах воєнного стану, став першим кроком до його трагічної історії.

Відчайдушна брехня як інструмент збагачення

Кілька тижнів потому, перебуваючи поза частиною, військовий зв’язався з матір’ю бійця, який з лютого 2024 року значився зниклим безвісти. Скориставшись її емоційною вразливістю, він розпочав цинічну гру. Заявивши, що син перебуває в “засекреченій” установі на території росії, він переконував жінку у своїх “потужних” зв’язках. Стверджуючи, що має доступ до вищих ешелонів Головного управління розвідки та Служби безпеки України, він обіцяв вплинути на включення зниклого до списків на обмін. За свої “послуги” він запросив 8 тисяч доларів – суму, яка для багатьох українських родин є непосильною.

Мати, яка перебувала у відчаї, але, ймовірно, відчувала певну настороженість, звернулася до правоохоронців. 8 червня вона подала заяву, що стала підставою для початку слідства. Оперативники розробили план, який дозволив затримати зловмисника “на гарячому”. 10 серпня, біля одного з будинків на вулиці Незалежності у місті Сміла, військовослужбовець отримав від особи, яка діяла під прикриттям, спеціально підготовлені імітаційні засоби, що відтворювали 8 тисяч доларів. Саме в цей момент його й було затримано.

Втрачена честь і реальний термін

Смілянський міськрайонний суд розглянув справу, кваліфікувавши дії обвинуваченого за двома статтями Кримінального кодексу України: частиною 3 статті 369-2 (одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою, поєднане з вимаганням) та частиною 5 статті 407 (самовільне залишення місця служби в умовах воєнного стану).

30 вересня між прокурором та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості. Чоловік повністю визнав свою провину в обох інкримінованих йому правопорушеннях. Враховуючи обставини справи, суд, зважаючи на сукупність кримінальних правопорушень, призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Цей вирок став суворим, але справедливим уроком для тих, хто намагається підірвати довіру до військових та нажитися на чужій біді, особливо в часи, коли країна перебуває у стані війни.