Росії загрожує список цілей: Німецька розвідка попереджає про атаку на оборонний сектор.
Німеччина попереджає про посилення російських загроз для оборонної промисловості
Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини, що відповідає за внутрішню безпеку, в четвер оприлюднило серйозне попередження щодо зростаючих ризиків для підприємств оборонної та безпекової галузей. Відомство констатує підвищену ймовірність шпигунства, диверсій та потенційних атак, джерелом яких є Російська Федерація. Про це повідомляє видання Euractiv.
За даними німецької розвідки, рівень загроз залишається на високому рівні, що частково зумовлено березневою домовленістю про поглиблення співробітництва між канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом України Володимиром Зеленським. Цей політичний крок, на думку відомства, став каталізатором для реакції з боку Росії.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що нещодавня публікація Міністерством оборони Росії переліку німецьких компаній, задіяних в оборонному секторі, розглядається як пряма відповідь на цю українсько-німецьку угоду. Розвідка наголошує на дедалі серйознішій стурбованості щодо цілеспрямованих дій російських державних структур та пов’язаних з ними осіб, які активно націлюються саме на підприємства оборонної промисловості та військову інфраструктуру Німеччини. Не виключається й можливість прямих атак на ключових осіб, зокрема керівників оборонних компаній, залежно від подальшого розвитку подій на фронті в Україні.
Зростаюча загроза для окремих осіб та нові методи вербування
Яскравим прикладом зростаючої небезпеки слугує ситуація з генеральним директором оборонного концерну Rheinmetall Арміном Паппергером. Він перебуває під постійною охороною поліції ще з 2022 року. У 2024 році американська влада офіційно попередила німецьких партнерів про ймовірну підготовку Росією замаху на його життя.
Додатковим підтвердженням серйозності ситуації є нещодавні арешти, проведені Федеральною прокуратурою Німеччини, а також низка інцидентів, що викликали підозри у шпигунстві та диверсійній діяльності. Серед таких інцидентів — виявлення прихованої камери спостереження неподалік від спільного німецько-британського військового інженерного підрозділу.
Німецька розвідка також відзначає тенденцію до використання російськими спецслужбами так званих «низькорівневих агентів». Це непідготовлені особи, яких вербують через зашифровані месенджери, пропонуючи відносно невелику винагороду. Така тактика дозволяє знизити ризики для основних агентів та розширити мережу впливу.
Крім того, активно поширюються фішингові кампанії, що проводяться через зашифровані сервіси обміну повідомленнями. Це свідчить про незмінну ефективність методів соціальної інженерії, яка полягає у маніпулюванні людьми для отримання конфіденційної інформації або спонукання їх до вчинення шкідливих дій.
На окрему увагу заслуговує попередження про те, що комерційно доступні дані геолокації також можуть використовуватися іноземними спецслужбами. Ці дані можуть бути достатніми для відстеження працівників стратегічно важливих підприємств, виявлення їхніх маршрутів пересування, місць проживання та щоденних розпорядків.
З огляду на ці загрози, німецька розвідка наголошує на надзвичайній важливості проведення інформаційних кампаній для працівників, які б пояснювали нові методи роботи противника. Рекомендовано регулярно проводити навчання з безпечного використання інформаційно-комунікаційних технологій, особливо для тих, хто працює у чутливих сферах, таких як безпекова та оборонна промисловість. Співробітникам також радять обмежити обсяг інформації, яку вони публікують в інтернеті, та бути особливо обережними під час закордонних поїздок, особливо до країн, де місцева влада має широкі повноваження щодо доступу до інтернет-трафіку та мобільних комунікацій.
Німецькі органи безпеки також застерігають, що мережі, які допомагають Росії обходити санкції, продовжують активно шукати західні технології та експертні знання для власного оборонно-промислового комплексу.
Війна в Україні спричинила безпрецедентне зростання виробництва озброєнь у Європі. На цьому тлі в травні Європейська Комісія запустила оборонний фонд SAFE (Security Action for Europe) обсягом 150 мільярдів євро. Цей фонд надає державам-членам ЄС низьковідсоткові кредити для інвестицій в оборонну сферу, прагнучи заповнити прогалини в оборонному потенціалі Європи та зміцнити промислові можливості через механізми спільних закупівель.
