Путін через вікно НАТО: спроба проникнення, коли двері зачинені.

Путін через вікно НАТО: спроба проникнення, коли двері зачинені.

Путін випробовує міцність НАТО: чи готовий Альянс до нових провокацій?

За останніми даними, Володимир Путін розглядає можливість випробувати стійкість НАТО протягом наступних кількох років. Незважаючи на те, що Росія значно поступається у витратах на оборону і, здавалося б, зосереджена на війні в Україні, Москва, схоже, вже розпочала тестування Альянсу. Таку думку висловив у своїй статті для Bloomberg колишній головнокомандувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс.

Минулого тижня в аеропорту Лейпциг/Галле, Німеччина, було виявлено безпілотник із вибухівкою. Росія заперечує свою причетність. Нещодавно російська крилата ракета впала на території Польщі, вибухнувши в полі. Можливо, це були боєприпаси, що відхилилися від курсу в Україні. Однак, у поєднанні з попередженнями американських спецслужб про плани РФ, ці інциденти створюють тривожну картину.

Стратегія Кремля: тиск на допомогу Україні

Путін, ймовірно, розуміє, що програє війну в Україні, зіткнувшись із героїчним опором Києва, ефективним використанням безпілотників та значними поставками західної зброї. З московської перспективи, ключ до повернення наступальних позицій – це блокування допомоги українцям.

Хоча Сполучені Штати зменшили обсяги підтримки, європейські країни, на щастя, активізували свої зусилля. Путін розраховує, що, відвернувши увагу європейців від України шляхом погроз ядерною зброєю та гібридною війною, він зможе розколоти Альянс та досягти своїх амбіцій.

Ставрідіс порівнює Путіна з грабіжником, який, атакуючи Україну, намагався вибити головні двері Європи. Не досягнувши успіху, він тепер намагатиметься проникнути через вікно або “чорний хід”. Це може включати продовження випадкових ударів боєприпасами по транспортних вузлах.

Кібератаки та ядерні погрози: арсенал російського тиску

Очікується посилення кібератак, спрямованих на залякування цивільного населення через вразливі системи постачання палива, продовольства та медичні заклади. Хоча фінансові та військові системи західних країн добре захищені, промислова інфраструктура (енергетика, водопостачання, центри обробки даних, газопостачання) залишається більш вразливою.

Також варто очікувати посилення ядерних погроз, які вже неодноразово озвучувалися російськими посадовцями. Можливі переміщення ядерної зброї до західних регіонів Росії або Білорусі для демонстрації.

Найбільш агресивним кроком Путіна могло б стати направлення спецпризначенців, які, ймовірно, діятимуть під виглядом неросійських сил, до країн Балтії. Ці групи могли б здійснювати диверсії на транспортних та енергетичних мережах, а також запускати невеликі дрони.

НАТО має серйозно поставитися до цих загроз вже зараз. Необхідно провести публічні слухання щодо цієї загрози в Брюсселі та розробити детальні плани протидії. Це має включати масштабні навчання, що поєднують розвідку США з європейськими сухопутними силами, а також потужну оборонну кіберкампанію.

Альянсу необхідно розробити плани пропорційної відповіді. НАТО має продемонструвати свої можливості в кібербезпеці, щоб Путін усвідомив власні вразливості. Маючи більший бойовий потенціал, НАТО може рішуче відповісти на полі бою. Російський анклав Калінінград, з його скупченням вразливих військових сил, є потенційним об’єктом для прямого удару у відповідь.

Найважливіше – продемонструвати, що НАТО відповість силою. Проведення навчань за основними оперативними планами оборони країн Балтії стало б прямим сигналом. Якщо Росія випробує НАТО і не зустріне рішучої відповіді, вона, ймовірно, піде далі. Жорсткий опір змусить її відступити. НАТО має достатньо військової сили, але йому бракує рішучості застосувати її, перш ніж Путін дійде висновку, що Альянс нездатен дати відсіч.

Раніше видання The Washington Post повідомляло, що Європа готується до російських провокацій. РФ, яка опинилася в скрутному становищі у війні проти України, ймовірно, розглядає можливість ескалації через обмежені удари або вторгнення в європейські країни НАТО, розраховуючи на відсутність втручання США.

The Economist зазначав, що Путін прагне підірвати НАТО зсередини, ведучи кампанію в “сірій зоні” – дешеві, суперечливі та виважені дії для дестабілізації західних союзників. Якщо Росія продовжуватиме вважати, що може уникнути відповідальності за обмежені акти агресії, одного дня може статися щось значно небезпечніше.