Ле Пен: Франция на педали газа. Гонка за Елисейский дворец – угроза для Украины.

Президентська гонка у Франції: два ключові моменти, що перевернули гру

Франція стоїть на порозі чергових президентських виборів, і вже зараз можна констатувати, що політична арена країни переживає справжні землетруси. Дві події, що сталися нещодавно, безсумнівно, визначатимуть подальший хід боротьби за найвищу посаду.

Перша, хоч і здається формальною, викликала неабиякі дискусії. Уряд офіційно призначив дати першого туру виборів – 18 квітня, а другого – 2 травня 2027 року. Проте, навіть таке, здавалося б, технічне питання, не оминуло гострих дебатів. Особливо проблематичним видається наближення дня «тиші» – 1 травня, дня численних профспілкових акцій, коли агітація заборонена.

Марін Ле Пен: повернення до гри

Друга ж подія, поза всяким сумнівом, матиме глибокий вплив як на її безпосередню фігурантку, так і на загальний перебіг президентської кампанії. 7 липня апеляційний суд Парижа ухвалив рішення, яке підтвердило вирок нижчої інстанції щодо незаконного використання депутатами Національного об’єднання (НО) своїх помічників на користь партії. Як наслідок, фактична лідерка НО, Марін Ле Пен, разом з іншими євродепутатами від партії, була визнана винною у розтраті коштів Європейського парламенту, які були спрямовані на фінансування партії.

Що важливо, апеляційний суд залишив у силі штраф у розмірі 100 тисяч євро, проте скоротив термін заборони на балотування для Ле Пен, що фактично відкрило їй шлях до участі в майбутніх президентських перегонах. Хоча термін ув’язнення зменшено, він все ж включає домашній арешт з електронним браслетом.

Ле Пен, яка вкотре заявила про свою невинуватість, планує оскаржити рішення в касаційному суді. Її юридична команда сподівається виграти час, оскільки рішення касації очікується не раніше кінця 2026 – початку 2027 року. До розгляду касації діє презумпція невинуватості, що дозволяє Ле Пен вільно вести виборчу кампанію, не обтяжуючи себе браслетом чи тавром особи, засудженої за розкрадання.

Інтрига набирає обертів

Навіть у випадку негативного рішення касаційного суду, французькі правові експерти припускають, що Ле Пен може продовжити юридичну боротьбу, посилаючись на близькість виборів. Апеляційний суд, по суті, ухвалив кон’юнктурне рішення: підтвердивши провину, він не став перешкоджати участі Ле Пен у виборах, аргументуючи це необхідністю дотримання принципу «свободи вибору для виборців».

Таким чином, замість того, щоб поставити крапку в політичній кар’єрі Ле Пен, судове рішення стало своєрідним акселератором виборчої кампанії, ще більше загостривши її інтригу.

Вже наступного дня після оголошення вердикту, Ле Пен заявила про висунення своєї кандидатури на пост президента. Вона продемонструвала свою домінантну позицію в НО, навіть попри зростаючу популярність Жордана Барделли. У своєму інтерв’ю вона підтвердила, що у разі її перемоги, Барделла стане прем’єр-міністром. Цей «біном» – політична новинка для Франції, що нагадує американську модель.

Значна частина французького електорату не надто переймається судовими проблемами Ле Пен, подібно до виборців Дональда Трампа. Заява Ле Пен викликала шквал негативних емоцій з боку конкурентів, які називають ситуацію «етичним скандалом» та «афронтом демократії».

Наразі «біном» НО впевнено лідирує у всіх рейтингах. Їм віддають перевагу 35-37% виборців. Найближчі конкуренти – Едуар Філіпп (17-19%) та Жан-Люк Меланшон (13-16%) – мають значно нижчі показники.

Вихід представника НО до другого туру майже не викликає сумнівів, проте шанси на перемогу залишаються невизначеними. Ключове питання – чи спрацює цього разу «республіканський фронт», що об’єднував політичні сили проти ультраправих. Сьогодні до нього ставляться негативно майже 60% французів.

Найбільші шанси має центрист Філіпп, який зміг би об’єднати більшість виборців проти Ле Пен. Його позиції виглядають сильнішими і проти Барделли. Роль Меланшона, попри його харизматичність, залишається невизначеною через його радикальні погляди та негативне сприйняття частиною суспільства.

Хоча прогнози щодо французьких виборів завжди потребують обережності, варто зазначити, що позиції НО залишаються міцними. Криза, в якій перебуває Франція, змушує всіх кандидатів пропонувати свої рішення щодо соціально-економічних, політичних та інституційних питань. Зокрема, на передній план виходять питання безпеки, пов’язані з російською агресією.

Найбільш сприятливою для України видається позиція центристського блоку, зокрема Едуара Філіппа, який підтримує жорстке ставлення до Росії та членство України в НАТО і ЄС. На відміну від нього, Жан-Люк Меланшон виступає за «антиімперіалізм» та неприєднання, засуджуючи російську агресію, але протиставляючись постачанню зброї Україні та масштабним санкціям. Його позиції близькі до правих радикалів з НО, які, незважаючи на антипутінську риторику, голосують проти допомоги Україні та виступають за «тісні» відносини з Росією після війни.

Перемога на виборах як лівих, так і правих радикалів може суттєво послабити підтримку України з боку Франції. Ситуація ускладнюється слабшанням позицій чинного президента Еммануеля Макрона.