Демуцький: Черкащина зберігає спадок лікаря, фольклориста й музиканта

Охматівський скарб: музей, що зберігає історію села та пам’ять про Порфирія Демуцького

Охматівська гімназія на Черкащині вже понад два десятиліття є справжнім хранителем місцевої історії. З 2005 року тут збирають та зберігають свідчення минулого, а офіційно музей було зареєстровано у 2011 році. Центральною постаттю експозиції є Порфирій Демуцький – багатогранна особистість, лікар, фольклорист, композитор і хоровий диригент, чиє життя тісно пов’язане з Черкащиною.

Володимир Бекало, учитель молодших класів та завідувач музею, поділився історією цієї визначної постаті. Демуцький, здобувши медичну освіту в Києві, наприкінці XIX століття оселився в Охматові, де здобув репутацію лікаря, а також присвятив себе збору народних пісень та створенню хору з місцевих мешканців. Його дослідження виходили за межі простого записування мелодій; він глибоко вивчав особливості українського співу, гармонію голосів та шляхи передачі пісенної спадщини. Ім’я Демуцького досі живе в Охматові, а його феномен полягає у поєднанні ролей хорового диригента, дослідника культурної спадщини лірників та наукового співробітника Академії наук України.

Спадщина Порфирія Демуцького: від лірницьких пісень до Охматівського рушника

Як зазначив Володимир Бекало, Порфирій Демуцький був співробітником першого селянського професійного хору в Україні, що робить його постать надзвичайно значущою для Черкащини. Незважаючи на те, що події, які могли принести йому загальнонаціональну славу, були затьмарені спробою замаху на Столипіна, внесок Демуцького в українську культуру залишається неоціненним. Він створив хор, який налічував 200 учасників, а 70 з них виступали в Києві, зачаровуючи публіку народними піснями.

Демуцький з юнацьких років захоплювався українською піснею, зокрема, записував лірницькі пісні, намагаючись зберегти їхні мелодії. Він був першим, хто почав записувати лірницькі пісні в нотах, що стало значним кроком для філології та літератури того часу. Окрім музичної діяльності, Демуцький плідно працював лікарем, надаючи безкоштовну допомогу та виготовляючи ліки. Його згадують як “чарівника”, що розумів мову трав.

Експозиція музею в Охматівській гімназії включає фотографії, предмети з аптеки Демуцького та збережені спогади. Одним із найцікавіших експонатів є дерев’яне крісло з садиби родини Демуцьких, яке оживляє історію і робить минуле ближчим до відвідувачів, особливо учнів.

З ім’ям Порфирія Демуцького пов’язують також Охматівський рушник – унікальний зразок народного мистецтва, що зберігається в Черкаському музеї. Його аплікаційний стиль, синьо-червоні кольори та архаїчні елементи, що символізують дерево роду та життя, роблять його особливим.

До колекції музею також увійшла книга Демуцького “Ліра і мотиви”, що містить записи пісень з Київщини та обробки, яких збереглося до 700.

Історія родини Демуцьких – це не лише творчі досягнення, а й свідчення втрат. Частина родинного архіву та садиби була втрачена внаслідок непростих історичних подій. Порфирій Демуцький, змушений покинути Охматів, продовжив свою діяльність у Києві як лікар та фольклорист, залишаючись активним членом Академії наук. Він помер у 1927 році, залишивши по собі вагомий культурний слід.

Сьогодні музей Охматівської гімназії, офіційно зареєстрований у 2011 році, є не просто сховищем експонатів, а важливим освітнім та культурним центром, що приваблює учнів, гостей села та відвідувачів з інших громад. Він демонструє, що народна пісня заслуговує на дослідження та збереження, а її виконання є носієм невід’ємної культурної традиції.