Бренд Bevza розкритикували через прикраси “П’ять колосків”
Джерело: life.pravda.com.ua
ДОПОВНЕНО о 20:24
Український бренд одягу BEVZA презентував набір ялинкових прикрас “П’ять колосків”, співзвучний народній назві радянської постанови, яка стала передвісником Голодомору 1932-1933 років.
Колекція прикрас обурила багатьох українців, зокрема очільницю Музею Голодомору Лесю Гасиджак, військових, журналістів тощо.
Після хвилі критики засновниця бренду Світлана Бевза опублікувала свою позицію та згадала про важливість представлення українських символів за кордоном, однак не перепросила.
Деталі скандалу
Український бренд BEVZA створив ялинкові прикраси у формі колосків пшениці. Реліз товару представили за декілька днів до Дня пам’яті жертв Голодомору.
РЕКЛАМА:
У бренді заявили, що п’ять колосків пшениці – “данина пам’яті поколінь”, яку втілили у “вічному символі стійкості української нації та її волі до виживання”. Виробники вважають, що набір “стане оберегом святкового дому”.
“Сьогодні, коли українські поля знову палають, частини країни залишаються окупованими, ці колоски пшениці постають потужним знаком надії, витривалості та нерозривного зв’язку між поколіннями”, – кажуть у BEVZA.
До набору вартістю 3950 грн входять 5 прикрас у формі колосків – чотири золоті та один “обпалений”. Творці набору пояснюють, що він символізує “силу землі, працю рук та світло, яке зберігається навіть у темні часи”.
“[Колоски] уособлюють відродження, надію та єдність поколінь, стаючи оберегом вашого святкового дому”, – додали в бренді.
Ідею розкритикували у соцмережах – під дописом BEVZA українці залишили чимало коментарів з обуренням.
Зокрема, очільниця Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак зауважила, що “Закон про 5 колосків” є народною назвою репресивної радянської постанови, яка стала передвісником штучно створеного голоду у 1932-1933 роках.
Свою назву документ отримав через те, що покарання можна було отримати навіть “за підняту з колгоспного поля жменю зерна”, каже науковиця.
“Згідно з нею (постановою – ред.), як покарання за так зване “розкрадання колгоспного й кооперативного майна” внормовувалося застосовувати розстріл з конфіскацією всього майна, а за пом’якшувальних обставин – позбавлення волі щонайменше на 10 років, так само з конфіскацією майна.
Щодо людини, в якої забрали все, що можна, прирікши на смерть її і всю сім’ю, і яка шукала бодай якоїсь поживи: мерзлу картоплю, пару колосків збіжжя на полі, чи мертвого коня, облитого вапном”, – пояснила Гасиджак.
За даними, опублікованими Українським інститутом національної пам’яті, за неповні 5 місяців за цією постановою було засуджено 54 645 людей, зокрема 2110 – до страти. При цьому покарання зазнавали й діти, додала науковиця.
“Люди добрі, що з вами? Невже ви живете настільки в іншій реальності? Невже ви бодай рамково не знаєте основу основ – історію цієї країни, в якій живете, і невже словосполучення “5 колосків” не проявляється стійким образом у ваших головах? Ви справді повісите це на ялинку?” – риторично запитує очільниця музею.
