Аномальна спека: мільярдні втрати європейського бізнесу та страхові збитки.

Аномальна спека: мільярдні втрати європейського бізнесу та страхові збитки.

Спека б’є по європейській економіці: рекордні збитки та безсилля традиційного страхування

П’ята поспіль хвиля екстремальної спеки цього літа завдала потужного удару по економіці європейських країн. Бізнес зазнає мільярдних збитків через падіння продажів та зупинку роботи, а традиційні страхові поліси, як виявилося, безсилі перед цією новою реальністю. Основна причина — вони, як правило, не покривають фінансові втрати, спричинені температурними аномаліями, повідомляє агентство Reuters.

За оцінками міжнародного рейтингового агентства Moody’s, минулорічні спекотні періоди в Європі коштували економіці 43 мільярди євро (близько 50 мільярдів доларів) втраченого валового продукту. Натомість страхові компанії виплатили бізнесу лише близько 500 мільйонів євро (приблизно 580 мільйонів доларів), що покрило мізерну частку реальної шкоди.

Найбільше від високих температур потерпають такі сфери, як громадське харчування, торгівля, сільське господарство та транспорт. Наприклад, в італійському місті Падуя понад 80% закладів ресторанного господарства зафіксували падіння доходу приблизно на 20%. Через денну спеку традиційний час вечірнього відпочинку на літніх майданчиках змістився на пізній вечір, а удень вуличні тераси залишаються порожніми. Це фактично знищує операційний прибуток підприємців, позбавляючи їх значної частини доходу.

Головна проблема полягає в тому, що спека рідко призводить до прямих фізичних руйнувань майна, на відміну від повеней чи буревіїв. Фінансові збитки виникають через непрямий вплив: зниження продуктивності працівників, додаткові витрати на охолодження приміщень, затримки залізничного транспорту та вихід з ладу обладнання. Це створює нові виклики для бізнесу, який звик страхувати ризики, пов’язані з конкретними фізичними пошкодженнями.

Нові страхові інструменти та необхідність адаптації

Згідно з опитуванням Європейського страхового регулятора, у якому взяли участь дев’ять тисяч малих та середніх підприємств, лише 28% компаній мають страховку від перерви в діяльності як частину захисту майна. Водночас поліси, що покривають операційні зупинки без фізичного пошкодження об’єктів, є тільки у 17% фірм. Це свідчить про значну прогалину у страховому покритті сучасних кліматичних ризиків.

Крім того, спека часто діє як комплексний фактор ризику, переплітаючись із посухами, лісовими пожежами та дефіцитом води. За даними аналітичної платформи CDP, 35% досліджуваних компаній вже визнали спекотні періоди прямим ризиком для своєї діяльності. Про негативний вплив погодних умов у своїх фінансових звітах уже заявили шведський постачальник торговельного обладнання ITAB Group, італійський виробник цементу Buzzi та французька платіжна компанія Worldline.

Щоб заповнити цю прогалину на ринку, страховики активно розробляють параметричне страхування. Це поліси з фіксованим алгоритмом виплат, які автоматично нараховують компенсацію, коли температура повітря перевищує заздалегідь визначену позначку. Основні переваги такого інструменту: відсутність тривалого процесу оцінки збитків експертами, миттєве зарахування грошей на рахунки підприємства, а також можливість застосування у сфері транспорту, сільського господарства та для захисту людей від теплових ударів. Очікується, що європейський ринок параметричного страхування зросте до 7,93 мільярда доларів до 2031 року, демонструючи щорічне зростання на рівні 9,5%.

Водночас фахівці з кліматичних ризиків наголошують, що Європа є континентом, який потеплішає найшвидше у світі. Наприклад, у середині серпня середня температура в Західній Європі перевищувала норму 1961–1990 років майже на 10 градусів Цельсія. Експерти закликають компанії не покладатися виключно на страхові виплати, а завчасно змінювати операційні процеси. Серед першочергових заходів адаптації бізнесу: інвестування в сучасні технології охолодження та кондиціонування, перегляд графіків роботи та створення безпечних умов для працівників, а також стрес-тестування ланцюгів постачання на випадок збоїв через погодні аномалії.

За останні п’ять років частота та тривалість хвиль спеки в Південній та Центральній Європі зросли втричі. Улітку 2025 року аномально високі температури призвели до збитків у розмірі десятків мільярдів євро в аграрному секторі Франції, Іспанії та Італії, а також спричинили масштабні збої в роботі енергомереж. Європейський Союз ухвалив нову стратегію кліматичної адаптації, однак приватний сектор досі залишається недостатньо захищеним перед операційними ризиками, пов’язаними із глобальним потеплінням. За оцінкою нідерландського Triodos Bank, сукупні збитки економіки ЄС від кліматичних шоків можуть сягнути близько 180 мільярдів євро, що становить приблизно 1% ВВП єврозони.