На війні загинув історик та аспірант УКУ Микола Гаєвой
Джерело: life.pravda.com.ua
На війні загинув історик та аспірант Українського католицького університету Микола Гаєвой.
На початку повномасштабного вторгнення він взяв академвідпустку і став на захист країни.
Про загибель бійця повідомили у пресслужбі УКУ.
Микола Гаєвой родом з Ужгорода. Він навчався на історика в Ужгородському національному університеті, а згодом – в УКУ. У 2019 році Микола вступив до аспірантури.
24 лютого 2022 року чоловік доєднався до лав ЗСУ. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій (Поліській бригаді ДШВ ЗСУ).
ВІДЕО ДНЯ
Загинув Микола Гаєвой 27 серпня на Курському напрямку. Захиснику було 28 років.
“Ідеальна перемога – це вихід на кордон 1991 року та зміна режиму в РФ на мирний прозахідний як план-мінімум, та розвал й демілітаризація РФ як план-максимум. Нам обов’язково треба добиватися репарацій, не кажучи вже про повернення полонених й суду над військовими злочинцями.
Думаю, що має бути міжнародний договір й контроль над політикою в РФ з боку міжнародної спільноти. Росія має бути покарана. Як це все зробити – це вже важке й довге питання. Війна покаже”, – описував Микола своє бачення перемоги України в інтерв’ю виданню Varosh.
Через повномасштабну війну Микола Гаєвой не встиг захистити дисертацію УКУЗа словами історика та професора УКУ Олександра Зайцева, Микола мав право не служити на період навчання в університеті. Однак він прагнув захищати Батьківщину.
“У перші дні війни він зголосився добровольцем до війська, хоч міг цього не робити, адже як аспірант мав право на відтермінування.
Я вважав, що місце Миколи не на фронті, а в науці, але він вирішив інакше, вірячи, що перш ніж захищати дисертацію, треба захистити Україну. Така позиція не могла не викликати поваги”, – розповів він.
Як згадує викладачка захисника Владислава Москалець, Микола був дуже талановитим студентом.
“Він був моїм студентом на одному з перших курсів, які я викладала в УКУ, і я захоплювалася його відповідями настільки, що погодилася впросити деканат подовжити дедлайн, коли він з запізненням здав есе…
Він працював для архівного проєкту по єврейських джерелах у Львові, який я координувала і збирав дуже цікаві документи у дуже недружньому архіві…
Він був чудовою приязною людиною, прекрасним науковцем, що так і не встиг написати дисертацію, і справжнім воїном”, – написала викладачка.
Для своєї дисертації Микола обрав політичну біографію діяча ОУН Ярослава Стецька. За словами головного редактора “Історичної правди” Вахтанга Кіпіані, видання планує опублікувати фрагмент з неї.
“Талановитий історик, мав бронь, міг не іти до війська. Пішов. Воював. Загинув.
Микола писав чудові статті й готував наукову роботу про Ярослава Стецька. Надіслав мені фрагмент. Все руки не доходили опрацювати ці двадцять сторінок… Ми опублікуємо на “Історичній правді” як нев’янущий вінок на могилу українського героя”, – пообіцяв Кіпіані.