Із “територією тиші” для військових і борщем із карасями — на Черкащині відбувся ювілейний “Ше.Fest”
Джерело: provce.ck.ua
У селі Моринці, що на Черкащині, відбувся десятий щорічний фестиваль Тараса Шевченка “Ше.Fest”. Тривав він два дні, пише Суспільне.
Для відвідувачів працювали театральна та музична сцени, просвітницька і художня галявини та ярмарок. Також на фестивалі варили борщ з карасів і збирали донати на ЗСУ.
Організаторка, засновниця фестивалю Юлія Капшученко-Шумейко розповіла, що лозунгом цьогорічного фестивалю є “Всесвіт Шевченка”:
“Це теми, які навколо нього, тема України, українців, боротьби. Найголовніше, що хочеться сказати цього року, — те, що ми боремося, ми живі, ми не здаємося. Що є місце для зустрічей, для спілкування, для того, щоб обійматися, збирати донати і розуміти, що ми справді живі, продовжуємо творити українську культуру, розвиватися”.
Під час десятого, ювілейного фестивалю, організатори врахували потреби військових, додала вона:
“Іноді військовим важко перебувати у шумному місці, де багато людей. Тому ми облаштували цього року своєрідну територію тиші — це мальовниче місце біля озера, де можна просто тихо посидіти. Такий запит був минулого року і ми його врахували”.
Протягом двох днів фестивалю — 17 та 18 серпня — усіх охочих пригощали улюбленою стравою Тараса Шевченка – борщем із карасями. Дегустування – за донат.
Для кухаря Артема така страва — дебютна:
“Готую такий борщ уперше. Обсмажили карасів, зробили бульйон і почали готувати. Я дізнався, що це була улюблена страва Тараса Шевченка і вирішив спробувати зробити. Додали білих грибів — для смаку. Я взяв собі помічників, бо казан великий — на сто літрів. Це близько трьохсот порцій”.
Казкар-лірник Олександр Власюк, більш відомий як Сашко Лірник, вподобав просвітницьку галявину. Розповів, що був на усіх фестивалях “Ше.Fest”:
“Це для мене не просто традиція, а необхідність. Сюди з’їжджається культурна еліта, думаючі люди. Я спілкуюся, експериментую — нові твори, нові казки, нові напрямки. Рік тому я зачитав тут уривки своєї майбутньої книжки, людям сподобалося. Це для мене велетенська подія — і для особистого розвитку, і для задоволення, і для національного самоствердження”.
Анастасія приїхала до Моринців із Києва із чоловіком.
“Ми зі знайомими цікавимося різними культурними, просвітницькими подіями, тому вирішили приїхати. Мальовнича місцевість, прекрасний фестиваль, цікаве наповнення, зокрема, музичної сцени. Все добре влаштовано і в плані побутових питань. Особисто мені цікава етносцена і художня майстерня”, — розповіла вона.
Пан Юрій прийшов на фестиваль у вишиванці.
“Мене тут все надихає — література, музика хороша. Також ходив до Шевченкової хати”.