Дівчина мандрувала світом майже рік і розповіла, чому це поганий спосіб пізнавати нове

Короткі подорожі на тиждень-два вона вважає значно кращим способом для мандрів.

Дистанційна робота набуває усе більшого розповсюдження, і дехто наважується на багатомісячні мандрівки без відриву від трудової діяльності. Але ті, хто спробував “кочовий” спосіб життя кажуть, що насправді воно того не варте.

Про свій досвід 9-місячної подорожі світом розповіла на сторінках видання Business Insider журналістка та блогер з Нью-Йорка Даша Кофман. У 2021 році вона разом із бойфрендом вирішила почати подорож світом, продовжуючи працювати віддалено. За 9 місяців пара побувала у 22 країнах Європи та Латинської Америки.

“Хоча це були одні з найкращих днів у моєму житті… (…) Але протягом дев’яти місяців перебування за кордоном я зрозуміла, що такий спосіб життя – насправді не те, чим здається”, – пише Даша.

Брак домашнього комфорту

Мандрівниця виявила, що з часом, коли подорож триває місяцями, вона почала шукати місця та враження, які давали їй відчуття перебування вдома. І це суперечило самій ідеї мандрів.

Тож, коли дівчина повернулася до постійного місця проживання, вона почала здійснювати більш традиційні короткострокові поїздки, аби знову шукати нових вражень.

“Зараз мені подобається мати домашню базу. Короткі поїздки допомагають мені позбутися монотонності життя, не жертвуючи домашнім комфортом, – каже вона.

Обмеженість фінансів

Постійно перебуваючи в дорозі, доводиться жорстко планувати свій бюджет. І це знову ж таки позбавляє подорож частини її сенсу – пошуку нових вражень. На них просто не вистачає грошей.

“Я відмовлялася відвідувати всі музеї, які хотіла, і купувала дешеві страви на вечерю замість того, щоб насолоджуватися місцевою кухнею, яка, можливо, була поза межами мого бюджету”, – розповідає дівчина.

Зараз, коли Даша постійно живе в Нью-Йорку, вона може дозволити собі витратити більше грошей у короткотривалих мандрівках і отримати більше нових вражень від них.

Брак дружнього спілкування

В подорожах Даша була не одна – з нею був її хлопець. Також вони постійно зустрічали нових людей, заводили цікаві знайомства. Але усі ці знайомства були тимчасовими, а спілкування з новими людьми – короткотривалим. Підтримувати з ними контакт на відстані виявилося неможливим.

Але найгірше, що Даша втратила частину друзів вдома.

“Вони навчилися жити без мене. Коли я повернулася додому, мені здалося, що у нас не так багато спільного, як раніше. Мені знадобилися місяці, щоб повернути мої дружні стосунки туди, де вони були до того, як я поїхала”, – розповіла вона.

Інші цікаві розповіді завзятих мандрівників

Як писав УНІАН, є справді закохані в мандри люди, які не хочуть повертатися до стабільного життя, одного разу спробувавши мандри. Так, ми розповідали про британку, яка покинула роботу і мандрує світом у будинку на колесах, заробляючи на веденні блогу. Вона вже об’їздила половину Європи і не планує зупинятися.

А ще цікавою виявилася розповідь жінки, яка проміняла престижну роботу в Лондоні і переїхала на край світу – в маленьке містечко на субарктичному острові Шпіцберген. Цей “арктичний рай” припав їй до душі більше, ніж фінансова столиця Європи.