В Черкасах виписали дітей, яким зробили трансплантацію кісткового мозку

У Черкасах шестирічному Олексію та 16-річній Анастасії пересадили кістковий мозок. Зробили це безоплатно в дитячому блоці Черкаського клінічного онкологічного центру. Нині пацієнти повертаються додому, щоб обійняти рідних та мріють піти до школи. Загалом цьогоріч зробили три такі пересадки, розповіла Суспільному завідувачка блоку дитячої онкології та гематології Оксана Глухарева.

Для шестирічного Олексія, перед поверненням додому, минуло вісім місяців очікування та боротьби.

“У нас був гепатит неясної етіології й від нього лікували дитину. А потім зʼявилися супутні хвороби. Потім тут виявили апластичну анемію. Нам відразу сказали, що якщо такий діагноз, то буде пересадка кісткового мозку”, — розповіла мама Таїса Свінціцька.

З діагнозом — набута недостатність кісткового мозку хлопчику шукали донора. В очікуванні родина була два місяці, на їхній клич відгукнулися в Німеччині:

“Десять людей були донорами. Але обрали одного чоловіка, бо він нам більше підійшов”, — розповіла мама Таїса Свінціцька.

Тепер Олексій готується до школи. З його слів, вивчив абетку і навчився писати найважливіше для нього слово — “мама”.

Про те, що скучили за домом, поділилася мама хлопчика Таїса Свінціцька:

“Попереду щасливе життя. Дуже хочемо додому, нас там чекає братик”.

Виписали з лікарні й 16-річну Анастасію. П’ять років тому в неї діагностували злоякісні новоутворення, розповіла мама дівчинки Ольга Бурлакова:

“Ми лікувалися в Кропивницькому з 2019 року, пройшли хімію. Але стався рецидив, тому нас направили сюди на високодозну хімієтерапію і пересадку”.

Порятунком для доньки стала мама. У неї взяли здорові клітини кісткового мозку.

“Зʼявилася така можливість, другий шанс. Я мала тільки 50 відсотків, що можу стати донором. У нас не було часу на роздуми”, — розповіла мама Ольга Бурлакова.

Попереду на них чекає тривале відновлення, пояснила завідувачка блоку дитячої онкології та гематології Оксана Глухарева:

“Це величезний крок. Але це ще не остаточна перемога. Тепер ці діти один-два роки будуть під нашим наглядом та раз на тиждень вони будуть приходити. Але закінчився “боксований” етап, коли вони сиділи у клітці, а ми до них заходили переодягаючись багато разів”.

Нині ж Анастасія мріє скоріше обійняти бабусю і жити далі.

“Буду займатися квітами та допомагати розширювати навколишній світ. Це для того, щоб квітла наша рідна Україна. І головне, щоб закінчилася війна, а все інше буде”, — поділилася Анастасія Бурлакова.