Шахрайські схеми у науці: вчені з’ясували, як працює чорний ринок цитувань

Джерело: life.pravda.com.ua Фото: maxkabakov/depositphotos Посилання скопійовано

Наука, як і будь-яка інша сфера діяльності, час від часу стає плацдармом для шахрайства.

Проблема академічної недоброчесності, яка, на думку очільника МОН України “знаходиться не в юридичній, а культурній площині“, поширена не лише серед вітчизняних науковців, але і в світі. І кількість та зухвалість способів, за допомогою яких дослідники можуть штучно завищувати цінність (не обов’язково) своїх робіт, продовжує зростати.

Команда вчених з Нью-Йоркського університету (NYU) в Абу-Дабі провела своєрідну спецоперацію, аби з’ясувати, як недоброчесні науковці підробляють кількість цитувань своїх робіт. Їх занепокоїло те, як стрімко зросла кількість способів, за допомогою яких можна підробити кількість цитувань досліджень. Результати їхньої роботи опубліковані у науковому журналі Nature.

Індекси цитування та цитованості в світі науки відіграють неабияку роль, і їх постійно треба підвищувати, адже це один із факторів, що свідчить про затребуваність та актуальність досліджень.

Довідково: Індекс цитованості – числовий наукометричний показник, який свідчить про рівень затребуваності наукових праць кожного конкретного вченого.

ВІДЕО ДНЯ

Індекс цитування – масштабна наукометрична базу даних, покажчик на посилання між публікацією, що відображає, в яких роботах вона цитується і які наукові праці цитує сама. Цей показник не можна відобразити в цифрах.

Якщо коротко, то індекс цитованості – це показник в цифрах, індекс цитування – база даних для аналізу.

Спостерігачі за доброчесністю досліджень давно підозрювали, що цитати продаються на “паперових фабриках” – сервісах, які штампують низькоякісні дослідження.

“Паперові фабрики мають можливість вставляти цитати в статті, які вони продають”, – заявив Сіріл Лаббе, вчений у галузі комп’ютерних технологій з Університету Гренобль-Альпи у Франції, коментуючи штучне створення “конвеєру” цитувань.