Рада скасувала переведення годинників: що це означає для здоров'я

Верховна Рада України ухвалила закон, який скасовує переведення годинників на літній час.

261 народний депутат підтримав цей законопроєкт, який у парламенті розглядали понад три роки.

Що змінюється

Згідно з новим законом, на всій території України діятиме київський час, який відповідає другому часовому поясу у шкалі координованого часу (UTC+2). Це означає, що сталий для України “зимовий” час залишиться без змін.

Крім того, законом закріплюється, що сезонний перехід часу на території України не здійснюватиметься.

ВІДЕО ДНЯ

Більша частина України розташована в межах другого часового поясу (UTC + 2), який діє на території країни. При цьому частина Закарпаття фактично перебуває у першому часовому поясі, а Луганська, Донецька область, а також частини Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей – у третьому.

Після того, як законопроєкт вступить в силу цієї осені, Україна перейде на стандартний час UTC+2 востаннє, і по всій країні цілорічно діятиме східноєвропейський час.

Коли українці востаннє переведуть годинники

Цього року українці ще раз переведуть годинники на зимовий час (на годину назад) в останню неділю жовтня (27-го числа). Після цього переведення на літній час більше не буде.

Зимовий та літній час в Україні офіційно запровадили ще в 1981 році для економії електроенергії. Згодом переведення годинника двічі на рік здійснювалось згідно з постановою Кабміну №509 від 13 травня 1996 року.

Що про це думають науковці

“Україна величезна прекрасна країна, в якій насправді більше однієї часової зони (пояса), але з двох зол стабільний київський час без переходу на літній – краще. Сама процедура “дьоргання стрілок” щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну не корисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою“, – розповідає біологиня Ольга Маслова.

За словами експертки, у нас є внутрішня система добових ритмів, яка прив’язана до певного режиму, а також генетичних та психосоціальних особливостей.

“Наш біологічний годинник має з одного боку свою внутрішню ритміку, а з іншого – орієнтується на добові та сезонні зміни ступеня освітленості та інших параметрів зовні.

Найбільш болючим для біологічного годинника є десинхроноз внутрішнього та зовнішнього ритмів, а говорячи більш сленгово – джетлаг“, – пояснює науковиця.