Песика напівпаралізованого російською кулею, якого черкаські волонтери вивезли із зони боїв, лікують у Києві
Напівпаралізованого песика волонтери благодійного фонду «Жива Надія» евакуювали. Собачку поранили дві кулі. Одна з них, що застрягнула у хребті, позбавила тваринку можливості рухати задніми лапами і хвостом. Нині собачку готують до операції у столичній клініці.
Цю зворушливу історію, а також інші аналогічні журналісту «City News» розповів відомий черкаський волонтер, військовий капелан, представник благодійного фонду «Жива Надія» Ігор Джигіль. Волонтери Фонду взяли на себе шляхетну місію порятунку і евакуації людей і тварин із зони бойових дій.
– Під час поїздки, що відбулась нещодавно ми були у Сіверській громаді – це у районі Звановки, Переїзного, що неподалік Бахмута на Донеччині. Привезли допомогу, яку розвантажували на «точках», бо роздавати там небезпечно через часті обстріли. У руїнах одного з будинків знайшли собаку, у якої через кульові поранення не діють задні лапи і хвіст. Нам було дуже шкода тваринки, адже ми розуміли, шщо у такому стані їй жити залишались лічені дні. Тому ми її евакуювали. Нині собачка перебуває у столиці, де готують операцію по видаленню двох куль, що засіли у її тілі. Одна у м’яких частинах тіла, а от друга засіла у хребті. Саме через неї задня частина тіла тваринки не діє. Операція коштує 30 тисяч гривень. Зараз збираємо кошти. Після операції будемо вирішувати кому віддати цю собаку, а вона, до-речі, дуже класна. З одного села, що на авдіївському напрямку, яке нині вже окуповане, врятували покинуте цуценя. Його взяла родина, що проживає у Німеччині. Півтора місяця назад евакуювали людей із Сіверська. Їх поселили селі Павлоградського району у старому будинку де є лише стіни і підлога. Вони були у розпачі: немає ні їжі ні матраців. А це пенсіонери, за що їм жити? Ось і відповідь на питання, чому люди бояться евакуації. Зараз опікуємось і ними. Допомагаємо також Торецькій районній лікарні, яку ми у свій час евакуйовували і у якій є і двадцять діалізників. Їх перевезли на Кіровоградщину і теж поселили на порожньому місті. Головний лікар телефонує і просить, щоб привезли хоч що не-будь «пильного» і «мильного», бо у них нічого немає. Ось цим і займаємось, – завершив розповідь Ігор Джигіль.
З його слів, благодійний фонд «Жива Надія» працює із 1999 року і займається дитячими таборами. З початком повномасштабного вторгнення рзоширив діяльність і почав займатись евакуацією людей і тварин із охоплених війною регіонів, наданням допомоги цивільному населенню, яке проживає на прифронтових територіях, та населених пунктах, які дуже близько до лінії фронту. А ще Фонд веде проєкти щодо надання допомоги військовим та підтримки дружин загиблих солдат.
Цими днями Ігор Джигіль від імені благодійного фонду «Жива Надія» вручив «Подяку» за плідну співпрацю очільниці БО «БФ «Хрещатик-Сіті», керівниці ТРЦ «Хрещатик-Сіті», депутату Черкаської міської ради фракції «Європейська солідарність» Інні Бандурі.
– Ми щиро вдячні команді БО «БФ «Хрещатик-Сіті» за сприяння, за допомогу. Вже другий рік співпрацюємо. Йдеться про речі, їжу, корм для тварин тощо, що Фонд передавав нам. Все, що нам передають, ми перевозимо у прифронтові населені пункти, – сказав Ігор Джигіль.
Тим часом Інна Бандура вважає благодійний фонд «Жива Надія» і його представника Ігоря Джигіля взірцем активіста волонтерського руху.
– Це наші найнадійніші партнери. Ми ні на секундочку не сумніваємось у тому, що те, що ми передаємо у регіони охоплені війною волонтер Фонду Ігор Джигіль доправить до пункту призначення. За час співпраці, а це вважайте із початку широкомасштабного вторгнення російських загарбників, ми з ними, як кажуть, пройшли і вогонь, і воду і мідні труби, – сказала Інна Бандура.
На світлині очільниця БО «БФ «Хрещатик-Сіті» Інна Бандура та волонтер, військовий капелан, представникип благодійного фонду «Жива Надія» Ігор Джигіль.
Джерело: city-news.ck.ua
