Найголовніше про мобілізацію, військовий облік і відстрочку

Джерело: life.pravda.com.ua
Богдана Торба — 12 липня, 06:00 lireshetnik09/depositphotos Посилання скопійовано

18 травня 2024 року почав діяти оновлений закон про мобілізацію. Разом з тим Уряд ухвалив ще низку постанов, які регулюють ті чи інші права й обов’язки українців у період мобілізації, а Міністерство оборони оприлюднило положення про військово-лікарську комісію (ВЛК).

“Українська правда. Життя” зібрала найголовніше про актуальні правила призову, військовий облік, оновлення даних, відстрочку та проходження медкомісії.

Оновлення військово-облікових даних
Перевірка військово-облікових документів
Вручення повісток
Мобілізація: як повинна відбуватися
Базова військова підготовка
Правила проходження ВЛК
Відстрочка від мобілізації
Бронювання працівників
Військовий облік за кордоном
Зняття і виключення з військового обліку

Оновлення військово-облікових даних

До 16 липня усі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні уточнити свої військово-облікові дані – актуалізувати інформацію, яка потрібна для військового обліку.

Зараз це можна зробити трьома шляхами:

ВІДЕО ДНЯ

піти до територіального центру комплектування і соціальної підтримки (ТЦК та СП);
скористатися послугою у центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
уточнити дані у мобільному додатку Резерв+ .

За допомогою всіх трьох варіантів можна уточнити свою адресу проживання, контактний номер телефону та електронну адресу.

Детальніше про те, як оновити дані в Резерв+, що означають статуси в додатку і які документи взяти до ЦНАПу – у нашому попередньому матеріалі.

До ТЦК окрім як для оновлення даних, доведеться йти, щоб стати на військовий облік чи оформити відстрочку від служби.

Також до центру комплектування треба звернутися військовозобов’язаним, які побачили у Резерв+ неправильний статус чи розбіжності з даними у військовому квитку.

Перевірка військово-облікових документів

Усі чоловіки віком від 18 до 60 років повинні всюди носити з собою військово-обліковий докумет. Станом на зараз існує дві його форми – паперова й електронна.

Паперовий військово-обліковий документ – це посвідчення про приписку до дільниці, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного.

Електронна форма документа – PDF-файл з QR-кодом, який можна сформувати у застосунку Резерв+.

Обидва документи мають однакову юридичну силу, тому достатньо буде мати з собою лише один з них. Перевіряти їх мають право:

представники ТЦК та СП;
поліцейські;
представники Держприкордонслужби.
Просити показати військово-документ можуть:
у прикордонній смузі;
на пунктах пропуску через кордон;
за місцем проживання, роботи, навчання;
у громадських місцях, громадських будинках та спорудах;
у місцях масового скупчення людей;
на блок-постах.

Як має відбуватися процес перевірки за законом, і в якому випадку правила порушені, розповідали у матеріалі за посиланням.

Електронний військово-обліковий документ можна сформувати в застосунку Резерв+ Mehaniq/depositphotos

Вручення повісток

Станом на зараз існує три типи повісток, які можуть вручити військовозобов’язаним:

повістка на уточнення облікових даних;
повістка на проходження військово-лікарської комісії;
мобілізаційне розпорядження (його можуть вручити лише після уточнення даних та проходження ВЛК, щоб мобілізувати військовозобовʼязаного).

За постановою Кабінету Міністрів, повістки можуть вручати цілодобово за адресою проживання, на місці роботи чи навчання, у громадському місці, на блок-пості, у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Видати повістку мають право:

представники ТЦК та СП;
представники органу місцевого самоврядування (сільської, селищної, виконкомів міської ради);
керівники підприємств, установ, організацій, закладів освіти;
голови правління ОСББ будинку, де живе військовозобов’язаний.

Уповноважені видавати документ повинні мати відповідне розпорядження від територіального центру комплектування.

На правильно оформленій повістці повинні бути:

прізвище, ім’я, по батькові адресата та дата його народження;
реєстраційний номер повістки;
найменування районного або міського ТЦК та СП, куди потрібно буде прийти призовнику;
мета виклику до ТЦК;
адреса центру комплектування, дата та час, коли адресат повинен там з’явитися;
розʼяснення про наслідки неявки і обовʼязки повідомити про причини неявки;
посада уповноваженого, який видає повістку і його підпис;
дата видачі повістки.

Раніше детальніше розповідали про правила, яких мають дотримуватися уповноважені під час вручення повісток.

До 16 липня громадяни можуть отримувати повістки лише особисто під підпис. Опісля тим, хто не оновив свої військово-облікові дані, документ зможуть відправити поштою за місцем проживання.

Така повістка буде вважатися врученою, коли у поштовому відділенні поставлять відмітку про отримання, відмову від нього або про відсутність людини за місцем проживання.

Мобілізація: як повинна відбуватися

Мобілізації підлягають придатні за станом здоров’я чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають підстав для відстрочки. Окрім певних винятків.

Жінки можуть піти служити лише добровільно за контрактом. Утім на військовий облік повинні стати всі жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність. Добровільно нести військову службу також можуть люди з інвалідністю.

Військовозобов’язаного має право мобілізувати будь-який ТЦК, незалежно від того, у якому військкоматі він перебуває на військовому обліку. Однак перед цим відповідний територіальний центр комплектування повинен взяти його на свій облік.

Згідно з законодавством, призов під час мобілізації має складатися з таких послідовних етапів:

оповіщення військовозобов’язаного про необхідність з’явитися до територіального центру комплектування (вручення повістки);
прибуття військовозобов’язаного до ТЦК. За необхідності уточнення персональних даних, внесення змін у військово-облікові документи й занесення цієї інформації у реєстр “Оберіг”;
проходження медичного огляду, тобто військово-лікарської комісії (ВЛК);
перевірка наявності підстав для надання відстрочки;
документальне оформлення призову, тобто видача відповідних розпорядчих актів;
відправка до місць проходження військової служби.

Якщо людина раніше здобула військово-облікову спеціальність, то найімовірніше, служитиме саме за нею. Якщо такої немає, мобілізованого відправляють на проходження базової військової підготовки. Вона має тривати не менше ніж один місяць.

У попередньому матеріалі розповіли, що робити, коли на службу хочуть відправити без підготовки.

Якщо людина має військово-облікову спеціальність, то, ймовірно, буде служити за нею e.kryzhanivsky/depositphotos

Базова військова підготовка

Замість строкової служби для громадян в Україні з 1 вересня 2025 року запровадять базову військову підготовку (БЗВП).

Її повинні пройти усі чоловіки віком від 18 до 24 років, тобто ті, хто ще не підлягає мобілізації. Жінки – за бажанням.

При цьому, можна буде самостійно обрати рік для її проходження.

За постановою Кабінету Міністрів від 21 червня, студентів-чоловіків, які не пройшли БЗВП, будуть відраховувати із закладів освіти.

Термін проведення БЗВП під час воєнного стану – три місяці. З них місяць проходитиме базова загальновійськова підготовка і два місяці – фахова підготовка.

Базову загальновійськову підготовку можна буде пройти у закладах вищої освіти та вищих військових навчальних закладах. Її повинні будуть включити до навчальних планів, як окрему дисципліну.

Від загальновійськової підготовки звільняються:

ті, кого визнали непридатними до військової служби за станом здоров’я;
ті, хто вже проходив військову службу;
ті, хто пройшов військову службу в іншій країні до того, як отримав українське громадянство.

Правила проходження ВЛК

Військово-лікарська комісія буде встановлювати ступінь придатності людини за допомогою розкладу хвороб – спеціального списку, де містяться різні порушення та стани за категоріями.

З 4 травня скасували статус “обмежено придатний до військової служби”, тож після огляду комісія може визнати військовозобов’язаного або військового лише:

придатним;
придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення, охорони;
непридатним з виключенням з військового обліку;
тимчасово непридатним;
непридатним з переоглядом через 6-12 місяців.

Чоловіки від 18 до 60 років, які мали статус “обмежено придатний”, повинні пройти ВЛК повторно до 4 лютого 2025 року. За висновками вирішать, до якої нової категорії їх віднести.

Для цього колишні “обмежено придатні” упродовж 9 місяців повинні самі прийти до територіального центру комплектування, або пройти комісію, коли отримають повістку від ТЦК та СП.

Повторний медичний огляд також повинні пройти чоловіки від 25 до 55 років, які отримали ІІ або ІІІ групу інвалідності після 24 лютого 2022 року. Однак ця умова не стосується тих, хто отримав травми під час участі в бойових діях.

У період воєнного стану повторно пройти комісію усім військовозобов’язаним треба буде через рік після попередньої.

Про етапи проходження ВЛК і хвороби, з якими можуть визнати “придатним” чи “непридатним” до служби – читайте у матеріалі.

Колишнім обмежено-придатним потрібно буде пройти повторну ВЛК упродовж 9 місяців yacobchuk1/depositphotos

Відстрочка від мобілізації

Отримують відстрочку, тобто не підлягають мобілізації упродовж певного періоду:

заброньовані працівники;
особи з інвалідністю, тимчасово непридатні до служби за висновком ВЛК;
народні депутати;
працівники Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Бюро економічної безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
студенти коледжів та вишів асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною формою;
викладачі, наукові працівники вишів та коледжів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання або науковий ступінь, викладачі та вчителі, які працюють у закладах освіти не менш як на 0,75 ставки;
військовозобов’язані, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та зі служби їх звільнили у запас (крім тих, хто на службі у військовому резерві першої черги) на шість місяців з дня звільнення;
чоловіки до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку;
звільнені з полону, які проходили військову службу і тепер перебувають у запасі. Однак їх можуть призвати за власною згодою.

Отримати відстрочку за сімейними обставинами можуть:

жінки та чоловіки, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років;
жінки та чоловіки, які самі виховують дитину віком до 18 років;
опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з тяжкими ураженнями нервової системи, тяжкими вродженими вадами розвитку, онкологією, дитячим церебральним паралічем, тяжкими психічними розладами, цукровим діабетом I типу, гострими захворюваннями нирок;
опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, що отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги, якщо у неї не встановлена інвалідність;
жінки та чоловіки, які утримують повнолітню дитину особу з інвалідністю I чи II групи;
усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які утримують дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування віком до 18 років;
ті, хто доглядає за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, своїми батьками або батьками дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного догляду;
ті, хто мають дружину (чоловіка) особу з інвалідністю або якщо його (її) батьки чи батьки дружини (чоловіка) – особи з інвалідністю I чи II групи. Умова – немає інших не військовозобов’язаних, які можуть їх утримувати за законом;
опікуни особи з інвалідністю, яку суд визнав недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи II групи; зайняті постійним доглядом за особою, яка потребує постійного догляду, якщо немає інших не військовозобов’язаних, які можуть її доглядати;
жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час АТО;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час війни з Росією.

Раніше розповідали, як отримати відстрочку і від чого залежить її термін.

Бронювання працівників

На бронювання від призову можуть розраховувати люди, які працюють:

в органах державної влади та інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та життя населення;
у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, згідно з укладеними міжнародними договорами.

Бронюванню підлягають 50% від усіх військовозобов’язаних працівників підприємства. Хто буде заброньований – визначає керівник підприємства з огляду на критичність працівника. Списки військовозобов’язаних погоджує Міноборони.

Заброньованими не можуть бути військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Бронюванням має займатися безпосередньо підприємство. Його керівник надає список працівників з інформацію про звітність підприємства за останній квартал до центрального органу виконавчої влади або обласної (Київської міської) державної адміністрації.

Військовозобов’язаному мають видати витяг із рішення про бронювання, засвідчений керівником підприємства. При перевірці заброньований має надати його представникам ТЦК разом зі своїми військово-обліковим документом та документом, що посвідчує особу.

Бронь діє протягом дванадцяти місяців, якщо до цього часу підприємство не припинило роботу і людина досі там працює.

Заброньованим не може стати той, хто вже має відстрочку від мобілізації Mehaniq/depositphotos

Військовий облік за кордоном

За постановою уряду, чоловіки з 18 до 60 років, які перебувають за кордоном довше ніж три місяці, до 18 червня повинні були стати на військовий облік.

Це дозволили зробити через консульство або через ТЦК в Україні. Умова стосувалася й жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність.

Тепер чоловіки призовного віку та жінки-медики можуть скористатися консульською послугою тільки якщо мають військово-обліковий документ. Його треба подавати до установи разом з іншими документами, які потрібні для отримання послуги.

Після 18 червня не можна використовувати паперовий військовий квиток або тимчасове посвідчення, а лише документ в електронному вигляді. Його можна сформувати в мобільному додатку Резерв+ – електронному кабінеті призовника. Це потрібно зробити не раніше ніж за три дні до звернення.

Ще одне з нововведень – тепер під час виїзду військовозобов’язаних не знімають з військового обліку і вони лишаються у реєстрі військовозобов’язаних та призовників в Україні.

Зняття і виключення з військового обліку

Із 17 до 25 років чоловіки перебувають на обліку призовників, а після 25 – стають на облік військовозобов’язаних. За законом, саме військовозобов’язані підлягають мобілізації під час воєнного стану.

Знятися з військового обліку можна лише на певний період і після цього потрібно обов’язково стати на нього в іншому органі або ж перейти на інший вид обліку.

Зняття для військовозобов’язаного можливе у таких випадках:

якщо переїхав в іншу місцевість (область, район, громаду);
якщо виїжджає з України на термін понад три місяці;
якщо призвали чи прийняли на військову службу або навчання у заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти;
якщо зарахували до військового оперативного резерву;
якщо прийняли на службу до правоохоронних органів, органів цивільного захисту;
якщо направили до установ виконання покарань (ув’язнили);
якщо направили до установ виконання покарань (ув’язнили).

Виключення з обліку, на відміну від зняття, постійне, тому стати на нього знову не можна.

Військовозобов’язаних виключають з обліку, коли: