Лікарка з Канева, що працює у Антарктиді, сумує за домашньою білочкою

Лікарка з Канева чудово адаптувалася на станції “Академік Вернадський” у Антарктиді. Щоправда, Іванна Котурбаш скучає за батьками, за чоловіком, який військовий медик і за… білочкою, яка жила у неї в Каневі. Про це дізнаємося з бесіди з нашою землячкою редакторки видання “The Village Україна” Вікторії Кудряшової, пише  “Козацький край”.

“Перед тим, як сюди приїхати, я спілкувалася з багатьма зимівниками. Вони поділяються на дві категорії: ті, хто каже, що хоче сюди повернутися, і ті, хто більше нізащо не приїде сюди знову. Я думала, що одразу захочу додому, але коли зайшла всередину цієї максимально простої будівлі, то відчула спокій, ніби я на своєму місці…” – розповідає Іванна Котурбаш.

У зимівників є час і для себе. “Тут у мене графік, про який я завжди мріяла. З 8:00 до 9:00 я зазвичай іду в спортзалу, інші люди розуміють і намагаються не чіпати в цей час. Також моє дозвілля – це читання книг і вишивання, – описує Іванна. – У своєму житті я дотримуюся принципу, що діє на літаках – спочатку маску вдягаєш собі, а потім іншим. Так можна зробити набагато більше добра. Саме тому я максимально підтримую себе у формі, як фізичній, так і психологічній”.

На запитання, чого не вистачає в побуті й у житті, відповідає: “Часом не вистачає костюма флісового, теплого, пухнастого халата або капців замість “кроксів”. Але це об’ємні речі, вони займаються багато місця у валізі. За речами я не сумую, бо знаю, що за рік вони будуть…”, – розповідає лікарка. Також каже, що дуже не вистачає її домашньої тварини – білки (зимівникам не можна брати із собою неендемічну флору й фауну).

“Найбільше сумую за рідними – елементарно хочеться притулитися, обійняти. Але суть не в тому, щоб обійняти, а в тому, щоб це була “саме та” людина…”, – говорить Іванна Котурбаш. Її чоловік – теж медик, але військовий. Зараз він – на Донеччині…

“У мене графік вибудовується залежно від того, чи хтось хворіє, але в моїх інтересах, щоби ніхто не хворів, – усміхається лікарка. – Я ніби постійно в режимі очікування. Зимівники жартують: “Добре, коли в лікаря немає лікарської роботи”, і це справді так”.