Історія одесита, який після тренінгу з такмеду опинився в центрі обстрілу й допомагав іншим
29 травня Росія вдарила по середмістю Одеси балістичною ракетою “Іскандер” із касетним боєзарядом. Метою ворога було вбити якомога більше мирних жителів. Внаслідок атаки загинуло шестеро людей, ще 32 були поранені.
В епіцентрі події опинився 21-річний Ігор Нахаба. За день до ракетного удару юнак пройшов тренінг із зупинки кровотеч, який проводив благодійний фонд PULSE. Попри своє поранення, хлопець допомагав іншим постраждалим, застосовуючи отримані знання на практиці.
Своєю історією Ігор поділився з “УП. Життя”.
Ігорю Нахабі 21 рік, він – студент-психолог. Вже п’ять років хлопець працює тренером з боротьби у TMS HUB. Вони, зокрема, безкоштовно тренують бразильському джиу-джитсу військових і ветеранів.
28 квітня на базі клубу фонд PULSE проводив тренінг із тактичної медицини для військових. До нього долучився й Ігор.
“Я почав навчатися домедичної допомоги ще до початку повномасштабної війни. Потім оновив свої знання у 2022 році. Вже тоді я дізнався, що таке джгут, турнікет та як їх правильно накладати.
Але важливо не тільки вивчити це, але й постійно відпрацьовувати навички та оновлювати свої знання. Наприклад, на тренінгу у неділю, 28 квітня, виявилося, що я забув, як правильно складати турнікет, щоб потім максимально швидко його розкрити. Там мені це нагадали”, – розповідає Ігор.
Тренінг від PULSE, який відбувся 28 квітня @tms.hub.od/Instagram
Коли ворог завдав трагічного удару по Одесі, хлопець прямував з тренування на прогулянку. Його спортклуб розташований неподалік від місця прильоту ракети.
“Я вийшов подихати свіжим повітрям, взяв сік і зателефонував другу. Через парк пішов у бік моря. Навіть не пам’ятаю, чи чув сам вибух. Але пригадую, що в мене прилетів осколок і я впав. Просто лежав на животі й не розумів, що сталося. Потім почали детонувати інші бойові елементи. Я почекав, поки це припиниться, й піднявся.
На мені був чорний одяг, тому плям від крові я не помітив. Переконався, що все більш-менш нормально. Друг був на зв’язку. Я тоді ще навіть пожартував, що витратив на сік 32 гривні, навіть половини не випив і через вибух все розлив. Тоді я ще не усвідомлював всю складність ситуації”, – згадує Ігор.
Довкола хлопця не було людей, тому він попрямував у бік епіцентру вибуху, щоб подивитися, чи не потребує хтось допомоги. Ігор намагався йти швидко, але вже тоді відчув, що крокувати йому важко.
Незабаром юнак помітив пораненого чоловіка. Осколок потрапив у задню поверхню стегна його правої ноги. Поруч з пораненим була дружина, яка сильно панікувала.
“Штани чоловіка були у крові, знайти вхідний отвір було дуже важко. Турнікету в мене із собою не було, тому я зняв свій пояс. Затягнув його якомога вище на нозі й тримав, щоб зменшити крововтрату.
