“Душа Провансу” та “блакитне золото”: цікаві факти про лаванду

Батьківщиною лаванди вважається Середземномор’я. Але лаванда росте від Канарських островів до Аравії і Східної Індії.

Французький письменник Жан Жіоно говорив: «Лаванда – душа Провансу». І це справді так, адже неможливо уявити південь Франції без його живописних лавандових полів. Період цвітіння так званого «блакитного золота» триває з червня по серпень в залежності від сорту, клімату і місця розташування. Поля квітучої лаванди прикрашають ландшафти Провансу чарівними переливами відтінків – від димчасто-бузкового до синяво-фіолетового.

До найбільш мальовничих лавандовим місцях Провансу відносяться туристичний регіон Дром-Провансаль, департамент Альпи Верхнього Провансу і Воклюз, міста і невеликі села яких радують своєю колоритністю не тільки в сезон цвітіння лаванди, але і цілий рік. Часто поруч з бузковими полями красуються золотисті поля пшениці або соняшників, надаючи загальному вигляду ще більшої картинності. У чотирьох кілометрах від Горда (департамент Воклюз) знаходиться древнє абатство XII століття Нотр-Дам-де-Сенанк, навколо якого лежать яскраві лавандові поля. Вирощуванням лаванди тут займаються ченці.

blank

Цікаві факти про лаванду:

У світі існує 30 видів лаванди.

Назва «лаванда» походить від латинського « lavare», що означає «мити».

Лаванда була важливою частиною ритуалів купання в стародавньому Римі, бо мала дезінфекційні та антисептичні властивості.

Ефірні масла, витягнуті з квітів лаванди використовуються в парфумерії та косметиці. Аромат лаванди має заспокійливий ефект, в той час як ефірні масла заспокоюють шкіру. Завдяки цим властивостям, лаванда часто використовується у виробництві лосьйонів, мила, шампуню і продуктів догляду за шкірою.

Ефірні масла лаванди часто використовується в ароматерапії, тому що вони мають розслаблюючий ефект для більшості людей. На відміну від людей, шкідники, такі як миші, мухи, комарі та метелики не терплять запах лаванди. Багато людей тримають букет лаванди в своїх будинках , щоб відлякувати небажаних тварин.

Лаванда має антисептичні, антибактеріальні, знеболюючі і антидепресантні властивості. У медицині, вона використовується для лікування головного болю, від укусів комах, опіків, прищів і безсоння.

Лаванда використовується в раціоні людини як інгредієнт різних солодких тістечок, шоколада і солоних страв (часто в поєднанні з сиром). Вона також споживається у вигляді чаю або меду (з нектару квітів лаванди).

Лаванда природний інсектицид. Якщо посадити її поруч із трояндою, лаванда збереже її від шкідників на безпечній відстані.

У Стародавньому Єгипті лаванда використовувалася в процесі муміфікації.

У 13 столітті європейці носили браслети з лаванди, щоб захистити себе від чуми та інших небезпечних захворювань.

Лаванду використовували в мистецтві в період Відродження (1300 – 1700 року). Художники, такі як Рубенс, застосовували лаванду для поліпшення якості кольору на своїх картинах.

Джерело: dzvin.media