«Завжди боротися до останнього за життя пацієнта»: судинний хірург Черкаської обласної лікарні розповів, як змінив фах, аби рятувати людей — Новини Черкас за сьогодні
Коли на Луганщині у 2014 році не було судинних хірургів, він пройшов додаткове навчання та почав допомагати колегам рятувати людей. Оперував спільно з американським хірургом, а нині — береться за складні випадки судинних і артеріальних патологій, впроваджує найсучасніші технології судинної хірургії у Черкаській обласній лікарні. Це — про судинного хірурга Артема Губченка.
Лікар розповів, як рятував життя пацієнтам на Луганщині, який медичний серіал його надихнув стати медиком, та як він разом з родиною вимушено переїхав у Черкаси.
До війни Артем Губченко працював хірургом у Сєвєродонецькій міській багатопрофільній лікарні. Коли ж почалася АТО, треба було рятувати людей, а судинних хірургів на звільненій території Луганщини не було.
“Я пройшов курси спеціалізації з судинної хірургії, потім ще одне навчання та почав працювати, бо роботи було багато. Потім приїхав мій наставник з Луганська й ми так удвох працювали, в шпиталь привозили поранених пацієнтів, тож їх треба було оперувати”, — пригадує Артем Вікторович.
Коли розпочалася повномасштабна війна, лікар разом з дружиною та трьома дітьми у перший же день вторгнення виїхали до Львівщини. Там пробули недовго. Дружина вийшла на зв’язок з Черкаською обласною лікарнею, подружжя взяли на роботу й вони переїхали до Черкас.
“Із травня 2022 року ми разом з дружиною працюємо в Черкаській обласній лікарні. Я — судинним хірургом, дружина Юлія — лікарем-ревматологом. Наше відділення судинної хірургії завжди заповнене практично повністю. У нас лікуються пацієнти з судинною патологією. Спільно з колективом виконуємо весь комплекс судинних операцій: як на артеріях, так і на венах. Звертаються й з різними хворобами магістральних судин. Найбільш розповсюджене захворювання судин — облітеруючий атеросклероз, тому судинний хірург в більшості випадків займається лікуванням цієї патології або її ускладнень — гострої артеріальної недостатності, артеріального тромбозу тощо. Окрім цього розповсюдженими є наступні хвороби: аневризми та псевдоаневризми аорти, здухвинних та інших артерій; облітеруючий ендартеріїт; діабетична ангіопатія; хвороба Рейно; тромбоемболія легеневої артерії; флебіти та тромбофлебіти; варикозне розширення вен нижніх кінцівок; синдром тазового венозного повнокрів’я; артеріовенозні фістули (природні та штучні); різноманітні судинні аномалії. Буває, що я виконую по 4-5 операцій на день, адже роботи багато”, — зазначає судинний хірург.
Спільно з командою відділення лікар впроваджує і новітні технології. Розпочали виконувати складні операції – при аневризмах черевного відділу аорти (планові або ургентні — при розшаруванні або розриві аневризми). Раніше, говорить лікар, за допомогою звертались до спеціалістів інших лікарень, тепер же такі операції роблять у відділенні самостійно.
“Нещодавно швидкою доставили 78-річну пацієнтку. Хвора скаржилася на болі в животі та наявність пульсівного утворення. Ми її дообстежили, діагностували аневризму інфраренального відділу черевної аорти великих розмірів, в будь-який момент міг статися розрив і спричинити смерть пацієнтки, тож ми взялися оперувати. Завдяки злагодженим діям нашої команди, жінка вижила і була виписана з відділення. Для нас це була перемога, — зізнається Артем Вікторович. — В основному пацієнти, яких ми оперуємо, перебувають в критичному стані, тому судинна хірургія не пробачає помилок. Ми вже виконали кілька таких складних операцій в Черкасах і в області. Більшість пацієнтів були виписані з одужанням. Приємно, коли маєш такі позитивні результати”.
Зазвичай, говорить лікар, пацієнти звертаються до лікарні в крайніх випадках, чекають до останнього. Тож наголошує, аби вчасно звертались до лікарів, так є значно більше шансів врятувати життя, або кінцівку пацієнта. Зокрема треба звернути увагу на такі симптоми: набряки, почервоніння, зміна кольору кінцівок, біль в нижніх кінцівках, оніміння, похолодання в нижніх та верхніх кінцівках, біль в животі чи пульсівне утворення в животі. Якщо різко з’являється біль в руці чи в нозі, треба теж викликати швидку.
Разом з колегами Артем Губченко відвідує семінари та зустрічі судинних хірургів, навчаються, переймають досвід один в одного. Крайнього разу відвідали Всеукраїнський венозний форум в Яремче, у Львові — з’їзд судинних хірургів.
Цікавою стала зустріч Артема Вікторовича з американським професором, хірургом, медичним консультантом улюбленого серіалу про медиків «Хороший лікар» — Кендзі Інабою.
“До нас в Черкаси приїздив з досвідом американський хірург, медичний консультант серіалу «Хороший лікар» Kenji Inaba. Це один з моїх улюблених медичних серіалів. Свого часу, бувши ще школярем старших класів, я переглянув серіал «Швидка допомога» з Джорджом Клуні, це, мабуть, мене й надихнуло пов’язати свій професійний шлях з медициною, — пригадує Артем Губченко. — А наразі американський хірург, відвідуючи Черкаси, показав нам, як правильно виконувати розширену фасціотомію при пораненнях кінцівок. Нині ми якраз впроваджуємо такий вид оперативних втручань”.
Боротися до останнього за життя пацієнта — цим життєвим і професійним кредом, яким Артем Вікторович керується від початку свого лікарського досвіду. Говорить, що перейняв його у свого наставника судинної хірургії Володимира Добрянського.
“Коли приходиш до пацієнта після операції, а він вдячно усміхається, то це найголовніше, що надихає лікаря працювати й боротися до останнього за життя своїх пацієнтів”, — підсумував Артем Губченко.
Також читайте: Унаслідок ДТП на Черкащині загинули двоє людей, ще двоє – травмовані
