Не встиг одружитися з коханою: Черкащина втратила на війні ще одного Героя (ФОТО) — Новини Черкас за сьогодні

Монастирищина провела в останню путь Героя — Андрія Василенка.

Про це повідомили в пресслужбі міської ради.

Андрій Василенко народився 13 травня 1995 року в селі Княжа Криниця. Майже відразу після народження разом із мамою Марією Іванівною та сестричкою Лесею переїхали до села Шабастівка, де й промайнули дитячі та юнацькі роки нашого Героя.

У 2001-му році Андрій пішов до першого класу Шабастівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. По закінченню 9 класу вступив до Монастирищенського професійно-технічного училища №25, де здобув спеціальність «електрогазозварювальник та водій автотранспортних засобів». Андрій мав багато планів на життя, тож, не любов байдикувати, адже знав, щоб чогось досягнути необхідно завзято працювати, не зволікаючи та не витрачаючи час даремно. Тому, здобувши технічну освіту, відразу влаштувався на роботу у фермерське господарство «Юлія» зварювальником.

Далі, у 2019 році, був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України.

12 травня 2022 року, за день до свого 27-річчя, наш Герой був призваний на військову службу по мобілізації. Спочатку проходив службу в одній із військових частин Уманщини та в березні 2024 року був переведений до 3-ї окремої штурмової бригади. Разом із побратимами Герой, бувши командиром машини, давав гарної прочуханки окупантам на Донецькому, Харківському та Луганському напрямках.

18 червня цього року чоловік мав побратися з нареченою Ростиславою, проте Андрія не відпустили з військової частини, а напередодні, 15 червня, під час виконання бойового завдання, він зазнав поранення. Тож, реєстрацію шлюбу довелось перенести на невизначений термін.

Після отриманого поранення та лікування, 29 червня, Герой повернувся на службу, до побратимів. Але 30 червня, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нововодяне Луганської області, звільняючи мирну українську землю від клятого окупанта, Андрій Василенко отримав важке поранення. Протягом двох тижнів лікарі боролися за його життя, але поранення виявилось сильнішим і 14 липня його серце зупинилося.

Сьогодні, 17 липня, Андрій повернувся додому навіки. Поховали старшого солдата Андрія Василенка з усіма військовими почестями під звуки трикратного військового салюту на Летичівському кладовищі. Військові вручили рідним Державний Прапор, як символ України, якій вірно служив Андрій.