Бронювання військовозобов’язаних: хто та на скільки може отримати відстрочку

Джерело: life.pravda.com.ua

5 червня Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вносить зміни в порядок бронювання військовозобов’язаних працівників, затверджений у січні 2023 року.

Забронювати військовозобов’язаного – означає надати йому відстрочку від мобілізації. Однак бронюванню підлягають не всі – лише деякі категорії людей.

Що змінилося та хто відтепер підлягає бронюванню – розповіли “УП. Життя” генерал-майор, спеціальний радник компанії MORIS з питань військового права Артем Лучніков та юрист, адвокат Ростислав Соботник.

За їхніми словами, серед головних нововведень для бізнесу можна виокремити такі:

збільшення строку бронювання – з 6 до 12 місяців;
відомості про бронювання вноситимуться в систему “Оберіг”;
бронювання не залежатиме від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
забронювати зможуть кінцевих бенефіціарних власників;
також бронюванню підлягатимуть члени наглядових рад підприємств, які відповідатимуть певним критеріям для цього;
не підлягатимуть бронювання військовозобов’язані, які отримали відстрочку згідно зі статтею 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
кількість військовозобов’язаних для бронювання на підприємстві визначатиметься станом на 18 травня 2024 року, а для підприємств створених після 18 травня 2024 – станом на день подання списків для бронювання;
процедура бронювання може здійснюватись в електронній формі через портал “Дія”.

Хто підлягає бронюванню?

Під бронювання підпадають люди, які працюють:

в органах державної влади та інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та життя населення;
в спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, згідно з укладеними міжнародними договорами.

Щоб підприємство визначили критично важливим для функціонування економіки та життя населення, воно має відповідати мінімум трьом із цих критеріїв:

загальна сума сплачених податків, зборів і платежів до державного й місцевих бюджетів (крім митних платежів) та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 мільйонів євро, визначений за середньозваженим курсом Нацбанку;
підприємство має стратегічне значення для економіки й безпеки держави та входить до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №83;
підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади – ці критерії встановлюють профільні міністерства (за сферою управління чи галуззю національної економіки) або обласні адміністрації;
відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників на підприємстві за останній календарний квартал є не меншим за розмір середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року;
підприємство є резидентом “Дія. Сіті” – простору для ІТ-компаній.