Європа палає: протести набирають обертів, Politico попереджає про найгірше попереду

Європа на межі соціального вибуху: зростання цін та політична нестабільність

Європейський континент охопила хвиля масових протестів, що свідчить про наростаючу соціально-політичну кризу. Причиною невдоволення громадян стало стрімке зростання вартості життя, стагнація економіки та неспроможність урядів адекватно реагувати на виклики. Згідно з прогнозами видання Politico, зимовий період, позначений подальшим подорожчанням енергоресурсів, може лише посилити напруженість, створюючи сприятливі умови для зростання впливу ультраправих популістських партій напередодні виборів.

Наслідки кризи вже відчутні по всій Європі. У Франції мирні демонстрації часто супроводжуються заворушеннями та мародерством, в Італії спостерігаються блокади ланцюгів постачання, а на історичних площах Іспанії розгортаються масштабні табори протестувальників. Попри це, пошук дієвих рішень для першопричин народного гніву залишається складним завданням для європейських урядів. “Жодне інше покоління за останні 50 років не стикалося з такою кількістю викликів”, – зазначає французька депутатка Пурія Аміршахі, наголошуючи на серйозності ситуації.

Зима невдоволення та зростання популізму

Наближення холодів та відсутність видимих ознак ослаблення енергетичної кризи віщують “європейську зиму невдоволення”. Цей період може стати вирішальним для багатьох країн, де на носі важливі вибори. За прогнозами, націоналістично-популістські партії можуть здобути впевнену перемогу, скориставшись загальним розчаруванням громадян.

Ситуація у Франції, другої за величиною економіки Євросоюзу, викликає особливе занепокоєння, проте вона не є унікальною. Вартість життя зростає по всьому континенту. В Іспанії орендна плата за житло зросла на 80% за десятиліття, в Португалії – втричі. Албанія вже з травня перебуває в стані протестів, до яких нещодавно долучилися студенти, висловлюючи невдоволення бідністю. Грецькі громадяни вимагають збільшення фінансування освіти, безпеки шкільних будівель та доступного житла. Сербські студенти перетворюють свої зібрання на політичні мітинги напередодні виборів.

Молодіжні рухи активізувалися і в Німеччині. В Італії студенти marched містами на знак протесту проти низьких зарплат та високої вартості життя. Дослідниця Eurofound Марі Хайленд зазначає, що криза вартості життя “підриває” суспільний договір між поколіннями, оскільки молоді європейці стикаються з перспективою не досягти такого ж рівня заможності, як їхні батьки.

Деякі французькі політики звинувачують уряд у втраті контролю над ситуацією, зокрема через відсутність ранньої взаємодії зі студентським рухом. Парламентарі наголошують, що “всі європейські демократії повинні пильно стежити” за подіями у Франції, де, за їхніми словами, відбувається спроба придушити народне повстання силою.

Соціальні мережі як каталізатор протестів

Соціальні мережі відіграють ключову роль у поширенні протестів та поглибленні політичної поляризації. Вони стають платформою для координації дій та обміну інформацією. Уряд Франції вже скликав представників ключових платформ для обговорення поширення контенту, що прославляє вуличне насильство.

Онлайн-активізм також сприяє транскордонному поширенню протестних рухів. У Болоньї протестувальники використовували гасла, які лунали під час демонстрацій у Франції. В Албанії учасники протестів отримували фінансову допомогу від іспанських колег для придбання засобів захисту.

Ультраправі партії Франції, Іспанії та Португалії активно намагаються використати гнів населення, звинувачуючи традиційні центристські сили у нездатності захистити інтереси простих громадян. Лідерка французьких ультраправих Марін Ле Пен позиціонує себе як єдину силу, здатну відновити порядок. Європарламентар від іспанської Vox Хорхе Мартін Фріас стверджує, що європейські політики “скоїли гріх гордині та забули про простих людей”.

Водночас, французький уряд та праві політики звинувачують лівих у розпалюванні заворушень заради політичної вигоди. Ситуація в Італії, де права партія Мелоні стикається з протестами молоді та блокадами доріг, демонструє, що лідери всього політичного спектру стоять перед подібними викликами. В Іспанії більшість опитувань свідчать про високі шанси консервативної Народної партії сформувати коаліційний уряд з ультраправою Vox.

Енергетична криза та майбутнє України

Наближення зими та зростання цін на енергоносії викликають особливе занепокоєння. Механізми державної підтримки домогосподарств, запроваджені через енергетичну кризу, закінчуються, що може призвести до нових соціальних рухів. Жодна країна не застрахована, а Німеччина, з її історично низькими запасами газу, виявляється однією з найбільш вразливих.

Експерти прогнозують, що німецькі домогосподарства відчують значне зростання витрат на опалення, що може вплинути на ринки електроенергії та сусідні країни. Хоча Німеччина наразі має глибші фінансові можливості для пом’якшення наслідків, події у Франції можуть стати реальністю для німців через кілька років.

Ситуація в Німеччині викликає питання щодо подальшої підтримки України. Наразі уряд Фрідріха Мерца не демонструє наміру скорочувати допомогу Києву. Однак, зростання популярності партії “Альтернатива для Німеччини”, яка виступає проти підтримки України, може призвести до зміни політичного курсу. Історик Томас Вайє застерігає, що Києву варто готувати “план Б”, працюючи не лише з нинішньою владою, а й зважаючи на потенційну зміну політичної реальності.