Європа під прицілом: Росія атакує керівництво оборонних компаній

Росія розширює тактику: ціллю стають оборонні компанії Європи

Західні спецслужби б’ють на сполох: Росія посилює свою діяльність на території Європи, націлившись на ключових гравців оборонної промисловості. За даними Financial Times, Кремль активізував зусилля з усунення керівників європейських оборонних підприємств, що змушує компанії вживати безпрецедентних заходів безпеки.

Ці тривожні сигнали надходять на тлі затяжного конфлікту в Україні та економічних викликів, з якими зіткнулася Росія. У Кремлі, ймовірно, вважають, що розширення диверсійних та “гібридних” операцій у Європі може послабити підтримку Києва. Вбивство цивільних європейців, яке раніше вважалося неприйнятним навіть для російських спецслужб, нині стає частиною нової, агресивної стратегії.

Нові методи Кремля: ГРУ адаптується

Згідно з інформацією, отриманою від п’яти різних європейських розвідувальних служб, топменеджери оборонних компаній, особливо тих, що спеціалізуються на виробництві дронів та їхніх компонентів, опинилися під прицілом російських агентів. Один із високопоставлених представників європейської розвідки констатував: “Рівень загрози в Європі зріс. Як для майна, так і для людей”.

Німецька служба внутрішньої розвідки вже активно співпрацює з оборонними підприємствами, рекомендуючи їм залучати приватні охоронні компанії. Кілька керівників оборонної галузі підтвердили, що за останні пів року посилили заходи особистої безпеки, часто лише під час міжнародних поїздок.

Відповідальність за цю діяльність, здебільшого, покладається на Головне розвідувальне управління (ГРУ) Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації. За даними джерел FT, ГРУ адаптує свої методи, тісніше співпрацюючи з організованими злочинними угрупованнями. Використовуються транскордонні мережі агентів, а планування та виконання завдань розподіляються між різними осередками або окремими виконавцями, замість того, щоб покладатися на “одноразових” агентів, завербованих через інтернет.

У багатьох випадках, зазначають експерти, активні змови вдається виявити та запобігти. Однак, нерідко спостерігається підозріла діяльність, така як стеження за повсякденним життям цілей. Важливою деталлю є те, що для досягнення бажаного психологічного ефекту, спроби вбивства необов’язково мають бути успішними. Сам факт усвідомлення того, що можна стати мішенню, вже створює атмосферу страху та може змусити бізнес-партнерів “двічі подумати” перед співпрацею з Україною.

Безпека в пріоритеті: зростання витрат та пильність

Хоча в деяких випадках дії російських агентів залишаються “аматорськими”, що полегшує їх нейтралізацію, це створює нові виклики для служб безпеки, які змушені розглядати будь-кого як потенційну загрозу. Експерти з безпеки фіксують значне зростання запитів від оборонних компаній, а також підприємств, що працюють у секторах критичної інфраструктури та енергетики, щодо захисту своїх європейських співробітників.

Клодін Фрай з компанії Control Risks, яка спеціалізується на стратегічній розвідці, підтвердила, що ризик цілеспрямованих вбивств “безумовно є проблемою, якій зараз приділяється значно більше уваги”. Зростає інтерес до оцінки серйозності загроз для керівництва та розробки активних заходів для їх нейтралізації.

Проте, ці масштабні заходи захисту, як людей, так і об’єктів, можуть стати значним фінансовим тягарем, особливо для молодих стартапів.

З початку 2024 року, коли розвідувальні служби США та Німеччини зірвали змову з метою вбивства генерального директора німецького концерну Rheinmetall Арміна Паппергера, європейські керівники оборонних компаній значно посилили пильність. Паппергер, активний прихильник озброєння України, став ідеальною мішенню для гучного замаху. Сам він повідомив, що нині перебуває під цілодобовою охороною.

За даними Politico, Євросоюз нині розробляє план реагування на випадок масштабної гібридної атаки з боку РФ, яка може призвести до масових жертв.

Збільшення “гібридної війни” у сірій зоні, як зазначають аналітики, є спробою Росії перевірити реакцію Заходу. Диверсії, кібератаки, провокації, дезінформація та тиск на критичну інфраструктуру стають ефективнішими, коли відбуваються одночасно. Без проактивної відповіді Європа може зіткнутися зі значно серйознішими наслідками.