Європа під прицілом: Росія розпалює диверсії, Захід у розгубленості.

Росія посилює гібридну агресію: Європа шукає відповіді

Європа опинилася перед зростаючим викликом з боку Росії, яка активізувала кампанію гібридних атак проти країн, що підтримують Україну. Від кібернетичних вторгнень до зухвалих підпалів та диверсій, континент відчуває зростання напруженості, наближаючись до п’ятої зими повномасштабної війни. Остання хвиля інцидентів включає запобігання спробі вбивства в Польщі, ймовірний зв’язок якої з Росією розслідується, та звинувачення Естонії на адресу Москви в організації пожежі на заводі з виробництва дронів. Німеччина, зіткнувшись із виявленням вибухового дрона поблизу вантажного літака в Лейпцигу, через свого канцлера Фрідріха Мерца заявила про рішучість притягнути винних до відповідальності.

Недостатня готовність Європи протистояти гібридним загрозам

Незважаючи на очікування посилення російської агресії, європейські посадовці досі не розробили ефективної стратегії реагування. За даними Bloomberg, колективна відповідь Європи залишається переважно оборонною, зосереджуючись на виявленні та нейтралізації окремих провокацій, але не створюючи дієвого механізму стримування. Ця пасивність, як зазначає Агнія Грігас з Atlantic Council, спонукає Москву перевіряти межі своєї агресії. Ситуація ускладнюється зростанням ролі Європи у підтримці України на тлі потенційного віддалення США. Хоча стаття 4 Північноатлантичного договору про колективну оборону зобов’язує союзників допомагати один одному, поточні російські дії ще не досягли порогу, що вимагає прямої військової реакції НАТО.

Після масової висилки російських дипломатів, Москва дедалі частіше вдається до вербування через соціальні мережі для організації диверсій. Литва розслідує інцидент з дронами в Німеччині, пов’язуючи його зі спробою підриву вантажного літака DHL у 2024 році, у якій обвинувачено п’ятьох осіб, імовірно найнятих російською військовою розвідкою. Хоча Німеччина не назвала Росію прямо, розслідування ЗМІ вказують саме на Москву, що підкреслює нові асиметричні ризики для найбільшої економіки Європи.

Існують ознаки того, що російські спецслужби розглядають можливість гібридних операцій проти країн Балтії та Польщі. Міністр оборони Литви Робертас Кауніс повідомив про плани Москви здійснити “операцію під чужим прапором”, використовуючи захоплені українські дрони для ударів по критичній інфраструктурі в Балтійському регіоні. Аналітик Bloomberg Economics Алекс Кокчаров характеризує поточну гібридну війну Росії як “ретельно скоординовану кампанію, що не перетинає межу відкритого конфлікту”, спрямовану на дестабілізацію Заходу, розкол НАТО та ЄС, а також підрив підтримки України. Кремль використовує анонімність та посередників для збереження “правдоподібного заперечення”.

Пошук рішучих відповідей: санкції та оборонні зобов’язання

Деякі країни ЄС наполягають на запровадженні раніше заблокованих санкцій, включаючи арешт активів, заборону на транспортування російського СПГ та обмеження візового режиму. ЄС готує новий пакет санкцій, але їхня ефективність залишається під питанням, враховуючи попередні невдалі спроби стримати Москву. Марек Кохв з Міжнародного центру оборони та безпеки в Таллінні зазначає, що Росія готова вдаватися до військових засобів, не досягнувши успіху у придушенні підтримки України.

На саміті НАТО в Анкарі союзники пообіцяли надати Україні військову допомогу на суму 80 мільярдів доларів у 2026 році та щонайменше на аналогічну суму у 2027 році, більша частина якої надходитиме з Європи. Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем під час візиту до Києва передав Україні креслення крилатих ракет, порівнявши боротьбу України з опором Великої Британії нацистам. Кремль відреагував на це звинуваченнями у “плетінні інтриг” з боку Британії. Росія також попередила про наслідки для Лондона після повідомлень про використання Києвом дронів британського виробництва для ударів по РФ.

Естонія розслідує причетність Росії до пожежі на заводі Milrem Robotics, виробника дронів, що постачає безпілотники Україні. Латвійська благодійна організація, що допомагає Україні, повідомила про підпал свого складу. Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що Росія прагне загострити ситуацію, впливаючи на західні країни, що підтримують Україну.

ЗМІ неодноразово писали про плани російського президента Володимира Путіна перевірити міцність НАТО. Колишній головнокомандувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс вважає, що Альянс має серйозно поставитися до цих загроз, оскільки рішуча відповідь може запобігти ескалації.